Навигация
 
конкур-конто
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

КОНСТАНТИН ВЕЛИКИЙ

(Constantinus Magnus), Константин I Великий, Гай Флавій Валерій Аврелій [Caius Flavius Valerius Aurelius; бл. 285 (за ін. даними — 27. II 272), м. Наїссус, тепер м. Ниш, Югославія — 22.V 337, біля м. Ні-комедії, тепер Ізміт, Туреччина] — рим. імператор у 306—337. Син імп. Констанція І Хлора. За імператорів Діоклетіана і Галерія служив у війську. Успішно воював проти алеманів і франків на Рейні, потім проти готів і сарматів на Дунаї. Після смерті батька у 306 був проголошений брит, легіонами Августом (Возвеличеним). Правив разом з Ліцинієм; 316, після страти останнього, став одноосібним імператором, сконцентрувавши всю повноту влади в імперії у своїх руках.

Продовжував політику Діоклетіана по зміцненню домінату. Своїх синів Константина II, Констанція і Константа проголосив цезарями — співправителями і спадкоємцями держ. влади. Сприяв перетворенню імперії на військ.-бюрокр. д-ву. Провів адм. реформу, розділивши країну на чотири префектури — Східну, Іллірію, Італію і Галлію, 14 діоцезів (єпархій) і 114 провінцій. Створив пишний двір зі східним церемоніалом, поклонінням імператору. Організував консисторій — таємну держ. раду, сформував чиновн. апарат. Провів військ, реформу, розділивши військо на мобільне і прикордонне, розпустив привілейовану преторіанську гвардію. У 326 обрав столицею давньогрец. поліс Візантій, перейменувавши його (330) на Константинополь. Під час правління К. В. було стабілізовано грош. одиницю, зупинено натиск варварів. Посилилося станове розшарування сусп-ва, від 332 широко практикувалося прикріплення колонів до землі. К. В. сприяв перетворенню християнства на держ. релігію, перед смертю прийняв християнство, за що був проголошений христ. церквою рівноапостольним і великим. Відзначався віротерпимістю: не застосовував репресивних заходів проти язичників, засновував язичницькі храми, мав звання великого понтифіка (верх, жерця); практично втілював указ про віротерпимість, виданий у 311 Галерієм, та Міланський едикт 313 (приписуваний К. В.), виданий Ліцинієм у Нікомедії.

Літ.: Burcknardt J. Die Zeit Constantins des Grossen. Zhrich, 1950; Voelkl L. Der Kaiser Konstantin. Miinchen, 1957; Mac Mullen R. Constantine. London, 1970; Krawc-zuk A. Konstantyn Wielki. Warszawa, 1970.

Л. M. Маймескулов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]