Навигация
 
конкур-конто
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМ

(франц., від лат.— устрій, установлення, положення) — доктринальне поняття, вживане як в юрид. науці, так і в сусп. науках у цілому. Виділяють кілька аспектів цього поняття. Передусім К. трактують як політико-правову ідеологію, історично пов'язану з феноменом конституції. Його розглядають як певне інтелектуальне узагальнення, притаманне розвитку політ.-правової думки в конкр. країні, і як персоніфіковану концепцію (концепції), сформульовану окр. видатними авторами (напр., в Україні — К. М. П. Драгоманова, К. М. С. Грушевського, К. С. С. Дністрянського тощо). Водночас К. нерідко узагальнено сприймається як сусп.-політ, рух, спрямований на реалізацію відповідних ідей.

Іноді К. ототожнюють з деякими ознаками політ, системи в цілому, з конст. методами управління держ. справами. Таке тлумачення К. має істор. традицію, пов'язане з практикою обмеженої монархії часів англ. революції 17 ст. і навіть давніших часів. З 18 ст. на європ. континенті поняття К. стали трактувати як держ. правління, обмежене конституцією — актом найвищої юрид. сили. В основу такого розуміння були покладені концепції природ, права, нар. суверенітету і поділу влад. К. також розглядають як власне конст. норму, як практику відповідного регулювання сусп. відносин. Подібне сприйняття К. було відоме і рад. державознавству 70—80-х рр. Водночас заперечувався «буржуазний» принцип поділу влад, абсолютизувалася рад. модель здійснення держ. влади.

З огляду на критерії, прийняті у сучасній юрид. науці, можна сформулювати два визначення К.:

1) К. — це сусп.-політ, режим, за якого функціонують д-ва та її інститути, взаємні стосунки людини і д-ви. Цей режим є системою правових зв'язків між сусп-вом, д-вою та індивідом, що виникають у процесі реалізації норм конституції та ін. джерел конст. права. Змістову основу К. виражає формула «конституційно-правова норма + практика її реалізації». Виходячи з того, що конст.-правові норми регламентують і питання організації та діяльності «недержавних» елементів політ, системи (напр., політ, партій), К. можна водночас визначити як режим існування та функціонування політ, системи сусп-ва у цілому. Але таке визначення є допоміжним до наведеного вище. Явище К. насамперед кореспондоване д-ві, адже конституція є осн. законом д-ви.

2) К. є правовою (конституційною) ідеологією, яка відображає і прогнозує розвиток відповідної нормотворчості та нормозастосування. Йдеться саме про правову ідеологію, формулювання і дослідження якої пов'язане із застосуванням наук, інструментарію юрид. науки. Наведені визначення К. як специф. режиму, що характеризує д-ву, і власне юридичної за змістом ідеології значною мірою збігаються.

В. М. Шаповал.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]