КРЕМАЦІЯ

(лат. — спалювання) — 1) Форма поховання померлих шляхом спалювання трупа в особливих печах з наступним захороненням урн з прахом (попелом) у колумбаріях або землі. Перші К. здійснені в м. Мілані (Італія) 1876. К. полягає у повному і швидкому (протягом 1 — 1,5 год.) знищенні ор-ганіч. речовин трупа в суворо гігієнічних умовах. У попелі можуть бути виявлені сліди металевих отрут, хім. або спектрально-аналітичне дослідження яких дає змогу обгрунтувати підозру про отруєння. 2) Один з видів поховання («вогняного поховання») у багатьох народів давнини (виник до пізнього неоліту та ранньої бронзи). Була поширеною формою поховання у давніх слов'ян. За доби Середньовіччя не визнавалася у христ. світі.

Ю. С. Педько.