Навигация
 
лісог-ляш
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД КНЯЗІВ 1097

- зібрання найвпливовіших давньоруських князів з роду Рюриковичів. Володимира II Мономаха, Святополка Ізяславича, Давида Святославича, Олега Святославича, Давида Ігоровича і Василька Ростиславича в м. Любечі (тепер смт Черніг. обл.). Гол. метою з'їзду було: вироблення рішень, спрямованих на припинення чвар між Рюриковичами за спадкове право на управління удільними отчими територіями; об'єднання військ, сил проти зростаючої половец, загрози.

Л. з. к. 1097 закріпив два основоположні принципи взаємин між Рюриковичами: «хай кожен тримає отчину свою» і «не переступати межі братньої». З'їзд визначив політ, ієрархію князів та їх залежність від великого київського князя, який був старшим у роді та уособлював єдність і неподільність Руської землі. Згідно з ухваленими рішеннями за Святополком Ізяславичем закріплювався Київ з Туровом і Пінськом; за Володимиром Мономахом — Переяславське і Суздальсько-Ростовське князівства, Смоленськ, Білоозеро; за Олегом і Давидом Святославичами — Чернігів, Рязань, Муром, Тмутаракань, Сіверщина; за Давидом Ігоровичем — Володимир-Волинський з Луцьком; за Васильком Ростиславичем — Теребовль і Червен; за Володарем Ростиславичем — Перемишль. З'їзд офіційно визнав існування незалежних феод, князівств — спадкових володінь, повний суверенітет князів — намісників великого князя в їхніх володіннях, закріпив ці володіння за певною гілкою роду. Він узаконив принцип успадкування земель батьків, чим засвідчив наявність нового політ, ладу на Русі, в основі якого лежало велике вотчинне феод, землеволодіння, та сприяв перетворенню цих земель з адм. одиниць у держ.-адміністративні. Обидва принципи, проголошені з'їздом, були взаємозумовлені і доповнювали один одного. Л. з. к. 1097 не гарантував виконання своїх рішень, не усунув з політ, життя Русі суперечностей, але вніс певну стабілізацію у міжкнязівські відносини і зміцнив єдність князів перед поло-вец. загрозою. Він започаткував тривалі пошуки найприйнятнішої моделі держ.-адм. правопорядку. Після Л юбец. з'їзду княжі з 'їзди (снеми) стали пост, напівофіційними держ. інститутами між-князів. відносин під головуванням старшого в роді князя. їхні рішення певний час мали силу загальнодерж. законів.

В Україні Л. з. к. 1097 вважається важливою подією вітчизн. історії. За розпорядженням КМ України від 2.VIII 1996 та пост. КМ України від 21. VIІІ 1997 900-річний ювілей Любец. з'їзду відзначався на держ. рівні.

Літ..Толочко П. П. Київ. Русь. К., 1996; Любец. з'їзд князів 1097 р. в істор. долі Київ. Русі. Чернігів. 1997; Граб С. О. Нариси з історії Любеча. К., 1997.

О. В. Скрипнюк.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]