Навигация
 
миш-між
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

МІЖНАРОДНА БЕЗПЕКА

- стан міжнар. відносин, що виключає порушення миру або створення реальних загроз безпеці народів у будь-якій формі; діяльність держав і міжнар. інститутів щодо підтримання такого стану; універсальна система механізмів, заходів і гарантій, сукупність яких виключає застосування сили. У сучасній світ, політиці досягнення задовільного стану М. б. розглядається як одна з найважливіших функцій світ, співтовариства, основою якої є процеси роззброєння, зміцнення взаєморозуміння і взаєм. довіри між д-вами, своєчас. та ефективного регулювання конфліктів, що виникають. Згідно зі Статутом ООН гол. відповідальність за підтримку миру і М. б. покладена на РБ ООН, якій належить ви-ключ. право застосування санкцій проти агресора. Рівень і стан М. б. визначаються передусім характером глобальних проблем сучасності, загроз людству або окр. регіонам, захищеністю зовн. кордонів і станом внутр. (національної) безпеки держав. Як політ, явище макросоціального рівня М. б. обслуговує інтереси та потреби більшості країн міжнар. спільноти, оскільки прагнення до безпеки є мотивац. основою індивід, і групової діяльності як окр. людини, так і всього людства. М. б. розрізняють: за масштабами забезпечення (національна, регіональна і глобальна); за сферами забезпечення (безпека у політичній, соціальній, економічній, військовій, гуманітарній та ін. сферах); за суб'єктною спрямованістю (безпека людини, сусп-ва, д-ви). Поряд з традиц. джерелами небезпеки (прагнення окр. країн до гегемонії, перевага у системах стратегіч. озброєнь, експансіонізм), рівень безпеки на сучас. етапі розвитку людства додатково визначається новими загрозами: зростанням локальних конфліктів, поширенням міжнар. тероризму, розкраданням ядер, матеріалів і несанкціонованим поширенням ядер, технологій, утворенням у деяких д-вах незакон. збройних формувань, високою імовірністю застосування ними зброї масового знищення. Сучасна система М. б. грунтується на принципах: заг. характеру та однакового рівня безпеки для всіх країн, незалежно від їхньої ролі на світ, арені; міжнар. співробітництва у вирішенні проблем безпеки та колект. дій щодо усунення агресії і унеможливлення причин її виникнення; недостатності використання суто військ.-силових засобів підтримання миру; високої міри довіри у міжнар. стосунках, відкритості світ, політики; систем, характеру конструювання архітектури безпеки. Найважливішими елементами системи М. б. є: наукові теорії безпеки, концепції, доктрини, програми досягнення її високого рівня; сукупність міждерж., держ., громадських організацій та інститутів, спрямованих на підтримання миру; сили, засоби й матеріальні ресурси світ, співтовариства щодо усунення загроз і викликів, зміцнення безпеки на міжнар. рівні. Динамічна зміна епох загальноцивілізац. розвитку людства, об'єктивна необхідність переходу до нової міжнар. політики посилюють ненасильницькі чинники в структурі М. б. Необхідність переходу до нової системи М. б. диктується фундам. геополіт. зрушеннями, стимулює поглиблення змісту і напрямів практич. об'єктивації нової глобальної системи безпеки — кооперативної, сутність якої визначають переговори та угоди про заг. цілі, норми, інститути, принципи і механізм врегулювання конфліктних та кризових явищ і процесів. Система спільної кооперативної безпеки грунтується на довірі, заснованій на відкритості, транспарентності і передбачуваності; на співробітництві і гарантіях; на рівноправній зайнятості. Ці принципи певною мірою втілюються у діяльності наявних наддерж структур, яка спрямована на досягнення колект. безпеки: ООН, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Ради Європи (РЄ), Ради Євроатлантичного партнерства (РЄАП), Європейського Союзу (ЄС), СНД, ін. регіональних об'єднань. Актуальною політ, проблемою 90-х pp. стала дискусія щодо ефективності діяльності НАТО як суб'єкта формування і підтримання європ. безпеки. Система спільної М. б. перебуває у процесі становлення, який потребує значних зусиль і затрат протягом тривалого часу з боку всього світового співтовариства.

Літ.: Междунар. безопасность и разоружение: Ежегодник СИПРИ. 1993. М„ 1993; Лісіцин Е. Про проблему колект. безпеки. «Спостерігач». 1994, № 10; Батюк В. Еволюція концепцій міжнар. і нац. безпеки. «Спостерігач», 1996, № 25; Гаджиев К. С. Геополитика. М., 1997; Клименко А. Ф. Междунар. безопасность и характер военных конфликтов будущего. «Военная мысль», 1997. № 1; Нац. безпека України. 1994-1996 pp. К.. 1997.

В. Ф. Смолянюк.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]