МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ З ПИТАНЬ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

(International Organization for Standardization; Organisation Internationale de Normalisation), ICO (ISO) — міжнар. міжурядова організація. Утворена згідно з рішенням Наради представників 25 країн, яка відбулася у жовтні 1946 в м. Лондоні (Великобританія). Діяльність розпочала 23.ІІ 1947. Має консультат. статус при ЕКОСОР, МОП, МАГАТЕ, ІКАО, ІМО, ЮНЕСКО, ЮНКТАД, ВОІВ. Об'єднує нац. організації (комітети) з питань стандартизації 135 країн (членів і членів-кореспондентів та членів-абонентів). Україну в організації представляє Держстандарт України (з 1993). Мета організації — розвиток стандартизації і пов'язаної з нею діяльності у міжнар. масштабі. Осн. завдання — розробка міжнар. стандартів у сфері готової продукції, напівфабрикатів і сировини на основі координації та уніфікації нац. стандартів, що мають рекомендац. характер; розвиток міжнар. співробітництва у галузі стандартизації. Вищим органом ІСО є ген. асамблея, яка скликається раз на рік. Вона обирає ген. раду на чолі з президентом, яка керує діяльністю організації між сесіями асамблеї. Поточна робота здійснюється ген. секретаріатом. Діють також тех. к-ти, які опрацьовують міжнар. стандарти у відповідній галузі. Членство в кожному к-ті обмежене одним представником від країни. За даними на 1.1 2000, у структурі ІСО налічується 2867 тех. к-тів, підкомітетів і роб. груп, шо займаються підготовкою міжнар. стандартів, тематика яких охоплює практично всі галузі науки і техніки. ІСО створила і опубл. понад 12,5 тис. міжнар. стандартів. ІСО співпрацює з майже 40 міжнар. організаціями (COT, МВФ, ВООЗ та ін.) і 500 міжнар. неурядовими організаціями. Видає зб. «ISO International Standards», щомісячник «ISO Bulletin». Офіц. мови — англ., франц., російська. Місцеперебування - м. Женева (Швейцарія).

Ю. Я. Касяненко.