Навигация
Повернись живим
 
мік-мой
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

МІСЦЕВА ВЛАДА

— вид публіч. влади, яка реалізується від імені суб'єктів, що функціонують у межах певних адм.-тер. одиниць. Від держ. влади відрізняється рядом ознак; а) якщо держ. влада поширюється на всіх членів сусп-ва, то М. в. — лише на певну їх частину; б) держ. влада може розв'язувати проблеми загальносусп. характеру, М. в. — лише локальні; в) держ. влада є суверенною, М. в. — має підзакон. характер і діє у порядку та межах, установлених верх, владою.

В Україні склалися дві системи М. в.: система місцевого самоврядування як публічна влада тер. громад і сформованих ними муніцип. органів та система місц. органів держ. викон. влади, представлена місц. держ. адміністраціями. За своєю юрид. природою, специф. ознаками, функціями і повноваженнями це різні системи. Функціонування місц. держ. адміністрацій є втіленням концепції держ. політ.-правової природи М. в., а діяльність тер. громад відповідає концепції дуалізму функцій і повноважень місц. самоврядування: має недерж. політ.-правову природу, є насамперед елементом громадян, сусп-ва. Відмінності між функціями місц. органів держ. викон. влади та функціями тер. громад виявляються у суб'єктно-об'єктних якостях цих суб'єктів. Місц. держ. влада вирішує місц. питання держ. значення, а місц. самоврядування — питання місц. значення, які випливають з колект. інтересів жителів — членів тер. громади. Місц. держ. адміністрації є органами (агентами) держ. викон. влади на місцях, які підпорядковані органам викон. влади вищого рівня, а також підзвітні та підконтрольні відповідним представн. органам у сфері делегованих ними повноважень. їх функції мають держ. характер (відображають держ. інтерес), зумовлені завданнями і проблемами держ. значення та є втіленням політики деконцентрації (мають агентський характер). На функц. рівні місц. держ. викон. влада не має самост. прав і повноважень, відмінних та відокремлених від прав і повноважень органів центр, держ. влади. Що ж до тер. громад, то вони є природ, корпораціями місц. жителів, які здійснюють самоврядування безпосередню або через місц. самоврядні органи, існують на принципах самоорганізації та не підпорядковані ієрархічно ін. суб'єктам влади. Оскільки природа владарювання в обох системах М. в. відмінна (кожній з них властиві специф. завдання та функції), то і відмінний характер їх взаємовідносин з людиною. Якщо в системі місц. органів держ. викон. влади людина функціонує як гр-нин д-ви, то на локальному (самоврядному) рівні юна — член тер. громади, виступає як мешканець відповідної тер. одиниці. Тут цілком змінюється система координат, котра панує у д-ві щодо прав людини. З рівня «громадянин — держава» права людини переходять на рівень «мешканець — орган місцевого самоврядування» і трансформуються у муніципальні права особи. Такі права, з одного боку, є специфічними, притаманними лише рівню місц. самоврядування та особистим і колект. інтересам мешканців (напр., надання побут, послуг), а з іншого — є виявом заг. прав людини на життя та вільний розвиток своєї особистості тощо.

У діяльності місц. органів держ. викон. влади і тер. громад є об'єднуюче начало: автономні рішення обох систем М. в. спрямовані на забезпечення колект. потреб населення; наявність специф. апарату здійснення влади; функціонування у межах законів та ін. нормат. актів; здійснення влади на певній території щодо всіх фіз. осіб, які знаходяться на ній; встановлення та справляння податків і зборів; самост. формування бюджету тощо. Становлення і розвиток інституту самоврядування, наділення його певними держ повноваженнями, утворення місц. держ. адміністрацій є ланками процесу децентралізації публіч. влади. В Україні відносини щодо організації і діяльності суб'єктів М. в. регулюються Конституцією, Законами «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997) та «Про місцеві державні адміністрації» (1999).

Літ.: Баймуратов М. О. Локальна система захисту прав людини в Україні: сутність та становлення. В кн.: Юрид. освіта і правова д-ва. О.. 1997; Шугрина Е. С. Муницип. право. М., 1999.

О. В. Батанов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]