Навигация
 
наур-необ
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

НАЦІЯ

(лат. — плем'я, народ) — спільність людей незалежно від їхнього етн. походження, об'єднаних політ, інтересами, усвідомленням своєї спільності на певній території (землі) з певною держ. організацією (суверенітетом), єдиним громадянством, юрид. правами та обов'язками, культурою і традиціями. Визначальними чинниками Н. є територія, д-ва (або прагнення і воля до неї), нац. свідомість (усвідомлення ідентичності, соціальної, культур, окремішності, поліетнічної, як правило, спільноти). Важливі ознаки Н.: особливий менталітет і характер, істор. пам'ять і міфологія, духовні та політ, традиції, мова, екон.-госп., побутові відмінності. Франц. академія 1694 визначила Н. як сукупність жителів однієї і тієї ж д-ви, країни, що живуть за єдиними законами та користуються однією і тією самою мовою. Пізніше поняття «нація» набуло політ, значення. Франц. просвітителі сформулювали тер.-політ, концепцію Н. як групи людей, що живуть на одній території і підкоряються єдиним законам і правителям (урядам). Таке тлумачення Н. пов'язане з істор. особливостями західноєвроп. країн (Англії, Франції, Іспанії), де кордони держав не збігалися з межами етнічними та мовними, проте політ, єдність у межах д-ви сприяла етн. і культур, зближенню та формуванню сучасних Н. 1861 англ. учений Дж. С. Мілль визначив Н. як самоврядування і громадянство. На противагу цій концепції на поч. 19 ст. у Німеччині була сформульована (Й. Гердер, Ф. Шлейєрмахер) етн. концепція Н., що грунтувалася на визнанні пріоритету етнокультур, чинників у формуванні Н. щодо політичних. Згодом вона була використана в марке, тлумаченнях Н. Зокрема, слідом за К. Каутським Й. Сталін 1913 визначав Н. як стійку спільність людей, що історично склалася, виникла на базі спільності мови, території, екон. життя і псих, складу, який виявляється у спільності культури. Ф. Майнеке 1907 у праці «Світова буржуазія і національна держава» назвав два типи Н. — державну і культурну. Ця дихотомія зберігається як визначальна у методології дослідження Н. і в наш час. При цьому нац.-держ. тлумачення Н. дістало назву «західної концепції», культур.-національне — «середньоєвропейської концепції», або «східноєвропейської концепції». За Конституцією України д-ва сприяє консолідації та розвитку української Н., її істор. свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етн., культур., мовної та реліг. самобутності всіх корінних народів і нац. меншин в Україні (ст. 11). Осн. Закон передбачає також рівність конст. прав гр-н незалежно від

їх етн. походження (ст. 24).

Літ.: Геллнер Э. Нации и национализм. М., 1991; Национализм и формирование наций. М., 1994; Сміт Е. Нац. ідентичність. К., 1994; Мала енциклопедія етно-державознавства. К., 1996; Хобсбаум Э. Нации и национализм после 1780 г. СПб., 1998; Старосольський В. Теорія нації. К— Н.-Й., 1998; Картунов О. В. Вступ до етнополітологи. К., 1999; Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. К., 1999; Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. М., 2000; Римаренко Ю. І., Шкляр Л.Є., Римаренко С. Ю. Етнодержавознавство. Теор.-методол. засади. К., 2001.

І. О. Кресіна.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]