ПАЛАТА ПАРЛАМЕНТУ

— складова частина (орган) двопалатного парламенту. Умовно палати такого парламенту називаються верхньою і нижньою. П. п. відрізняються одна від одної порядком формування, чисельністю парламентаріїв, обсягом і змістом повноважень тощо. У назвах нижніх палат нерідко присутній сам термін «палата». Поширеними, зокрема, є назви «палата представників» (Австралія, Бельгія, Ірландія, США, Філіппіни, Хорватія, Японія тощо) та «палата депутатів» (Аргентина, Бразилія, Італія тощо). Зустрічаються назви: «палата громад» (Великобританія, Канада), «палата зборів (асамблеї)» (Багами, Барбадос) та ін. Для верхніх палат найпоширенішою є назва «сенат». Інколи в назвах палат позначається їх форм, становище у структурі парламенту: в Нідерландах верхню палату називають «першою палатою», а нижню — «другою палатою».

Істотне значення для характеристики двопалат. побудови парламентів має порядок формування палат. Нижні палати, як і однопалатні парламенти в цілому, практично повсюди формуються шляхом прямих виборів. Такий порядок формування ниж. палат іноді забезпечує представн. характер парламентів у цілому. Порядок формування верх, палат має істотні відмінності й відрізняється від прийнятого для нижніх. У ряді країн застосовуються прямі вибори до верхніх палат (Іспанія, Італія, Польща, Румунія, Чехія, Японія тощо). Ці вибори нерідко проводяться не тільки на основі виб. права з більш високими віковими цензами (іноді навіть для актив, виб. права), а й з використанням ін. виб. систем. У деяких випадках термін «палата» є складовою частиною назви однопалат. парламенту, напр., палата представників (Кіпр і Нова Зеландія).

Див. також Бікамералізм.

Літ.: Парламенты. М., 1967; Шаповал В. М. Конст. право зарубіж. країн. К., 1997.

В. М. Шаповал.