Навигация
 
посад-правн
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ПРАВА, ЗА ЯКИМИ СУДИТЬСЯ МАЛОРОСІЙСЬКИЙ НАРОД

- визначна пам'ятка права та правової думки України, перший кодекс укр. права, складений 1743 спеціально утвореною комісією. Неоднорідність прав, поля, в якому перебувала Україна після Договору 1654 з Москвою, зумовлювала необхідність кодифікації зак-ва. Передбачалося, що

запорожці судитимуться за «давнішими правами». Це означало, що Лит. статут, який діяв у Правобережній Україні, поширювався і на Лівобережжя; зберігали чинність універсали та ін. правові акти гетьм. влади, елементи звичаєвого права і актів церк. права. В Україні діяли також деякі норми рос. зак-ва. Така строкатість породжувала розбіжності й суперечності в тлумаченні та застосуванні норм права, сприяла зловживанням і тяганині в судах. Чиновники рос. апеляційних інстанцій скаржилися на неможливість вирішувати справи, що надходили з України, через незрозумілу їм мову законод. актів. Навколо цієї проблеми точилася складна б-ба. Наступ рос. сторони на здобуті за Б. Хмельницького права поступово спрямовувався і на суд. сферу. В цар. листі до гетьмана І. Скоропадського від 29.IV (10.У) 1722 містилася, хоча й з посиланням на Б. Хмельницького, а насправді всупереч домовленостям з ним, вимога «бути під російським судом і управлінням, аби тим усьому малоросійському народу всі неправедні суди і даремні утяження було припинено».

Укр. гетьмани наполягали на дотриманні та реалізації домовленостей 1654, на здійсненні кодифікації. Козац. старшина розраховувала за допомогою кодифікації закріпити свої станові привілеї. Згідно з універсалом І. Скоропадського розпочато переклад джерел права «з польського діалекту на наше руське наріччя» (1721). Гетьман Д. Апостол у березні 1728 у «Статейних пунктах (проекті договору новообраного гетьмана з Москвою)» наполягав, щоб українці судилися «за своїми правами, у своїх судах, через обраних народом суддів», а також на кодифікації зак-ва. З цих питань було досягнуто згоди, і указом царя Петра II від 28.УІІІ (8.IX) 1728 передбачалося ті права, за якими судиться малорос, народ, перекласти великорос, мовою, утворивши для цього відповідну Комісію (п. 20). Того самого 1728 Комісія у складі 12 чол. почала працювати. її склад кілька разів змінювався (у 1732, 1736, 1738 і 1741). Разом за всі роки роботи в ній перебувало 43 представники козац. старшини (її т. ч. ген. суддя І. Борозна, ген. обозний Я. Лизогуб, ген. хорунжий М. Ханенко, полковники — лубенський П. Апостол і полтавський В. Кочубей, бунчуковий товариш С. Чуйкевич та ін.), 21 — від духівництва та 6 — від міст. Значна частина їх отримала освіту в Києво-Могилян. академії, а дехто — в європ. ун-тах. Комісія спочатку працювала в м. Глухові, з 1734 — в м. Прилуках, згодом — в м. Ічні. Очолювали Комісію спочатку І. Борозна, пізніше — Я. Лизогуб. У 1734 указом імп. Анни Іванівни компетенцію Комісії було розширено, їй доручалося також дещо «скоротити та додати на користь малоросійського народу». Кодифікац. комісія завершила роботу в 1743, а 1744 її проект передано в Сенат для розгляду з наст, імператорським затвердженням. Але сенатори зволікали з його розглядом. Тільки через 12 років, у травні 1756, проект було повернено для внесення змін. Після цього знову (в 1756 та 1758) скликалися нові комісії, готувалися пропозиції щодо внесення змін і доповнень, але офіційно «Права» так і не було затверджено.

У структур, відношенні «Права» складаються з 30 розділів, які поділяються на 531 артикул, а ті, своєю чергою, на 1716 пунктів. Текст оснащений поясненнями до цитат, реєстром (переліком розділів і змістом артикулів), а також переліком («порядком») військ, та цив. чинів адміністрації. Передували осн. тексту Інструкція кодифікац. комісії та передмова. Осн. джерелами «Прав» були Лит. статут (681 пункт «Прав» мав посилання на нього, в т. ч. майже третина — з вказівкою про переробку) та збірники магдеб. права (посилання на них у 576 пунктах, у т. ч. в більш як третині — з вказівкою про переробку). Крім того, посилання на Лит. статут та збірники магдеб. пра

Права за якими судиться малоросійський народ

ва разом мали 113 пунктів (в т. ч. третина — з вказівкою про переробку). «Права» передбачали регулювання відносин, що належать до різних галузей права. У сфері цив. права значна кількість норм стосувалася права власності, котре тлумачилося як право передавати, відписувати, обмінювати, закладати майно; розрізнялося право власності та право володіння. У зобов'язальному праві розрізнялися зобов'язання, що виникають з правочинів (купівлі-продажу, позички, обміну, найму, доручення та ін.), і такі, що виникають у разі заподіяння шкоди. Спадкування допускалося за законом (дітям, онукам, правнукам, за їх відсутності — братам і сестрам та ін.). Сімейне право регулювало порядок укладання і припинення шлюбу, права та обов'язки подружжя тощо.

У сфері крим. права наводилася класифікація злочинів (відповідно до існуючих традицій: проти релігії, монархії, життя, особистої недоторканності, майна та ін.) і покарань (проста і кваліфікована смертна кара, ув'язнення, церк. спокути, вигнання, майнові покарання та ін.). При вирішенні питання про відшкодування заподіяної шкоди зберігалися елементи таліону. В багатьох випадках при визначенні покарань враховувалося соціальне становище злочинця і потерпілого. Суд. процес поділявся на розправочний та кримінальний. До першої категорії належали цивільні та незначні крим. справи, що порушувалися за заявою заінтерес. сторони і могли завершуватися примиренням сторін. Крим, справи починалися за заявою потерпілого (в таких випадках переведення здійснювалося за принципами змагально-обвинувального процесу) або ж з ініціативи суду (застосовувалися принципи слідчого, інквізиційного процесу). Передбачався апеляц. порядок перегляду справи.

«Права» відображали досить високий рівень зак-ва і прав, культури в Україні 1-ї пол. 18 ст., мали всі риси, властиві прав, актам феод, доби. Навіть незатверджений кодекс мав значне поширення в Україні, його застосовували в судах, поклали в основу «Зібрання малоросійських прав» (1807; теж не було затверджено). Див. також Малоросійське право.

Вид.: Права, за якими судиться малорос, народ. 1743 р. К., 1997.

Літ.: Яковлів А. Укр. кодекс 1743 року„«Права, по которым судится малороссийский народ». Його історія, джерела та систематичний виклад змісту. Мюнхен, 1949: Месяц В. Д. История кодификации права на Украине в первой пол. XVIII в. К.. 1963; Ткач А. П. Історія кодифікації дорев. права України. К.. 1968.

К. Е. Жолковський



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]