ПРАВОРОЗУМІННЯ

— усвідомлення прав, дійсності через призму прав, теорій, доктрин, концепцій. Є формою пізнання сутності і ролі права у регулюванні сусп. відносин. Засноване на наук, обгрунтуванні прав, явищ, належній правовій культурі і правосвідомості гр-н. Формуванню П. сприяють також різні види тлумачення права, в т. ч. конституційними судами. П. як складному явищу властиві такі підходи до пізнання права: нормативний, генетичний, системний, соціологічний, функціональний, аксіологічний, психологічний тощо. Провідне місце серед них займає гуманістичне розуміння права як соціальної цінності й одного з найважливіших надбань цивілізації. П. передбачає усвідомлення не тільки фактичної прав, дійсності, а й прав, моделей майбутнього. Прогностична спрямованість П. є основою реформування правової системи в Україні.

Літ.: Керимов Д. А. Филос. проблемы права. М.. 1972; Алексеев С. С. Теория права. М. 1995; Заг. теорія д-ви і права. К., 1997; Общая теория гос-ва и права, т. 1—2. М., 1998; Мальцев Г. В. Понимание права: Подходы и проблемы. М., 1999.

Ю. С. Шемшученко.