ПРОСТІЙ ВИРОБНИЧИЙ

- призупинення роботи через відсутність орг. і тех. умов, необхідних для її виконання, невідворотну силу або ін. обставини. Тимчас. переведення працівників на ін. роботу, оплата їхньої праці в разі простою регулюються ст. 34, 113 КЗпП України та ін. нормат. актами. В разі П. в. працівники можуть бути переведені з урахуванням спеціальності й кваліфікації на ін. роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на ін. підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості, на строк до одного місяця. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тариф, ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структур, підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, ін. посад, осіб. За час П. в., коли виникла вироб. ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навкол. природ, середовища не з його вини, за ним зберігається серед, заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується. На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до поперед, серед, заробітку на строк не більше 6 місяців.

Н. М. Хуторян, П. А. Бущенко.