Навигация
 
проп-п'ят
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ПРУДОН

П'єр Жозеф (15.1 1809, м. Безансон, деп. Ду — 19.1 1865, Париж) — франц. філософ, соціолог і публіцист, теоретик соціалізму та анархізму. Закін. королів, колеж у м. Безансоні. Навч. у Нац. школі мистецтв і ремесел та в Колеж де Франс (Париж). Працював (з 1827) друкарем, коректором; у 1836-38 П. був співвласником невеликої друкарні. В 1838 склав іспити на бакалавра, отримав стипендію Безансон. академії наук, занять.

У Парижі П. редагував газету «Представник народу». Був обраний до Нац. зборів (1848). У травні 1849 він утворив перший нар. банк, який влада невдовзі закрила. На деякий час П. виїхав до Швейцарії, а після повернення у червні того ж року був заарештований. З роки сидів у в'язниці. Побоюючись переслідувань, до 1862 переховувався у м. Брюсселі (Бельгія). Набув популярності своєю критикою великої кап. власності, яку він називав крадіжкою. П. виступав на захист «володіння» — дрібної власності, яка не пов'язана з експлуатацією чужої праці. Будучи противником комунізму та звинувачуючи останній у знеосіблюванні індивідуальності, П. запропонував шлях мир. ви

Прудон П.Ж.

рішення соціального питання. Вважаючи джерелом соціальної несправедливості нееквівалентний обмін, П. пропонував як вихід організацію безгрош. обміну товарів та безвідсоткових кредитів. На цьому шляху передбачалося перетворити всіх працівників у самост. виробників, які б вступали у відносини обміну на еквівалент, основі і на началах взаємодопомоги (мютюелізму). Мютюелізм у П. виступає як соціальна альтернатива держ. підтримці. Конкуренція при цьому зберігається («конкуренція і асоціація допомагають одне одному»). П. створив власну теорію федералізму, яка констатувала існування чотирьох уряд, систем: монархії і комунізму (тут втілені принципи поділу влади) та демократії і анархії, які б втілювали принцип свободи. Виступаючи спочатку як противник д-ви, П. пізніше запропонував проект її федерат, перебудови. Йшлося про поділ централіз. д-ви на невеликі автономні утворення. Кінцевою метою П. було утворення всесвіт, федерації, початок якій покладе Європа, та заг. роззброєння. У федералізмі П. вбачав таку форму політ, устрою, яка зможе забезпечити соціальну практику мютюелізму з мін. зверненням до уряд, компетенції. Визначаючи, що повний розпуск центр, уряду є небезпечним, П. обережно ставився до швидких кроків у цьому напрямі. Федералізм у нього — це суперечлива форма політ, устрою, за якої великі соціальні одиниці мали б менше влади, аніж дрібні.

Місц. утворення повинні бути суверенними одиницями з правом ad libitum (лат. — за бажанням) виходу з федерації. П. (ототожнюючи, по суті, самоврядування та анархію) розумів федерацію як договір, контракт, угоду, союз, завдяки якому група глав сімей, об'єднання кількох громад або держав зобов'язуються одне перед одним проводити спільний курс. На місце сучасної йому централіз. д-ви П. пропонував поставити союз, утворений за двома напрямами: територіально — за комунами і провінціями та адміністративно — за окр. галузями сусп. життя. Для визначення самоврядування П. вибрав англ. термін — «self-govemment» (самоуправління), який точніше, на його думку, передає соціально-орг. сенс анархії. Конст. будівництво, на думку П., має складатися з трьох етапів. На першому формуються незалежні посередницькі групи та відбувається їх об'єднання на основі пакту про федерацію. Другий етап передбачає утворення у кожній федерат, д-ві уряду згідно із законом про поділ влади, який включатиме поділ компетенції між центром, провінціями та комунами. Метою П. була д-ва як творчий ініціатор, нейтр. арбітр і провідник законності. її декрети вступають у силу лише після надання згоди всіма членами федерації. Кожний раз після нововведення д-ві слід відступати на задній план, щоб дати можливість місцевим органам використати новелу. П. не описував федерат, структур, а говорив лише про федерат, принцип, оминаючи способи послаблення централіст. тенденцій.

Осн. ідеї П. викладені у працях: «Що таке власність» (1840), «Застереження власникам» (1842), «Принципи політичної організації, або Створення порядку в суспільстві» (1843), «Система економічних протиріч, або Філософія злиденності» (1846), «Реюлюційні ідеї» (1849), «Загальна ідея революції у XIX ст.» (1851), «Війна і мир» (1861), «Федеративний принцип і єдність Італії» (1863) та ін.

Літ.: Веса: P. L'anarchiste Proudhon. Paris, 1971; Haubt-mann P. Proudhon. Paris, 1982; Мамут Л. С. Этатизм и анархизм как типы полит, сознания. М., 1989.

О. В. Батанов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]