Навигация
 
проп-п'ят
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ПСКОВСЬКА СУДНА ГРАМОТА

— нормат.-прав. акт Псковської республіки, пам'ятка слов'ян, права 15 ст. Збереглася в єдиному списку у збірнику, що належав родині графа М. С. Воронцова. Знайшов грамоту проф. М. Н. Мурзакевич в Одесі, в архіві Воронцова, і видав її 1847 з коротким вступом і коментарем. Більшість дослідників П. с. г. вважає, що востаннє грамоту перероблено між 1462 і 1471. П. с. г. містить 120 статей. Джерелами цієї пам'ятки були «Руська Правда», окр. постанови псков. віча, князів, грамоти. П. с. г. є цінним джерелом для вивчення сусп., держ. ладу і права Псковської республіки. Грамотою визначався обсяг влади князя, посадника, псков. віча. Більшість статей П. с. г. — це норми цив. і крим. права, судочинства. П. с. г. докладно регулювала цив.-прав, відносини, яким присвячено понад половину її статей. Це зумовлено насамперед досить високим рівнем розвитку у Псков, республіці товарно-грош. відносин. Регламентувався у грамоті найважливіший інститут цив. права — право власності на нерухоме майно («отчину»: землю, ліс, подвір'я, борті, риболовецькі ділянки) і рухоме майно (»живот»: хліб, худобу, гроші та ін.). Вел. увагу приділено охороні прав власника на землю, визначенню прав, становища феодально залежних селян (ізорників, кочетників, огородників). Осн. способами набування права власності були договори, успадкування, давність і приплід. Майже третина статей П. с. г. присвячена зобов'язальному праву. їй відомі такі види договорів, як купівля-продаж, міна, дарування, позика, майновий найм, особистий найм, ізорництво тощо. За формою договори були писемними («запис», або «рядниця», і «дошка») та усними.

П. с. г. знала два види забезпечення зобов'язань — порука і заклад. Позика на невел. суму забезпечувалася порукою, а на велику — закладом майна. 14 статей докладно регламентували відносини, що виникали із успадкування майна — рухомого і нерухомого. Передбачалося успадкування за законом і за заповітом. Низка статей регулювала питання злочину і покарання. Виділялися злочини проти д-ви, насамперед зрада («перевет»). До злочинів проти порядку управління і суду належали образа суд. придверника і насильницьке вторгнення до приміщення суду. В П. с. г. (ст. З і 4)

Псковська судна грамота

вимагалося від суддів керуватися при здійсненні суду псков. зак-вом і не брати хабарів (таєм, посулу). Однак санкцій за неправед. суд не встановлювалося. Якщо ж суддя відбирав у позивача коня або одежу в рахунок посулу, то він притягувався до відповідальності як за грабіж. П. с. г. розрізняла такі майн. злочини, як крадіжка (татьба), розбій, грабіж, підпал, нахід. До злочинів проти особи П. с. г. зараховувала вбивство, побої у бійці, образу у вигляді виривання бороди. У П. с. г. передбачалися такі види покарань, як смертна кара і продаж (грош. штраф). Смертна кара як найвища міра покарання встановлювалася для: зрадника; палія; злодія, що здійснив крадіжку з Псковського кремля; конокрада; злодія, який вчинив крадіжку втретє. Суд. процес за П. с. г. мав змагальний характер. Виклик відповідача до суду здійснювався офіц. повідомленням («позовницею»). У випадку неявки відповідача пристав міг доставити його до суду примусово. Це свідчить про посилення публіч. начала в суд. процесі. Сторони, які брали участь у суд. тяжбах, називалися «сутяжниками». Передбачалися різні докази, які розглядалися і оцінювалися у процесі суд. розгляду: особисте зізнання, виявлення у злодія краденої речі, показання свідків; у майн. спорах — складання присяги. Вел. доказову силу мали письм. док-ти: «записи» і «дошки». Суд виносив письм. рішення. Перегляд уже вирішених справ, як правило, не допускався. Чимало статей грамоти регулювали порядок виконання суд. рішень, стягнення суд. мита. П. с. г. стала одним з джерел Судебника 1497.

Літ.: Мартысевич И. Д. Псков, судная грамота. Истор.-юрид. исследование. М., 1951; Кофенгауз Б. Б. Древний Псков. М., 1969; Алексеев Ю. Г. Псков. Судная грамота и ее время. Ленинград, 1980; Рос. зак-во X—XX веков, т. 1. Зак-во Древней Руси. М., 1984.

В. Д. Гончаренко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]