РАДА ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДОПОМОГИ

(РЕВ) — міжнар. міжурядова екон. організація соц. держав, що існувала протягом 1949—91. Була утв. відповідно до рішення Екон. наради представників Болгарії, Польщі, Румунії, СРСР, Угорщини та Чехословаччини (5—8.1 1949, Москва). У лют. 1949 до РЕВ вступила Албанія (1961 в одностор. порядку припинила участь в Організації), у вересні 1950 — Німецька Демократична Республіка, у червні 1962 — Монголія, у липні 1972 - Куба, в 1978 - В'єтнам. 14.ХІІ 1959 в м. Софії (Болгарія) підписані Статут РЕВ і Конвенція про правоздатність, привілеї та імунітети Ради (набули чинності 13.IV 1960). З 1964 в роботі деяких органів РЕВ на підставі спец, угоди брали участь Ангола, Афганістан, Ефіопія, Лаос, Мозамбік та Югославія. Народно-Демократична Республіка Ємен та Корейська Народно-Демократична Республіка мали статус спостерігачів. Рада уклала угоди про співпрацю з Іраком, Мексикою, Нікарагуа та Фінляндією; підтримувала контакти з понад 60 міжнар. екон. організаціями та мала статус спостерігача при ГА ООН. Метою РЕВ було сприяння шляхом об'єднання і координації зусиль держав-членів дальшому поглибленню і вдосконаленню співробітництва та розвитку соціалістичної екон. інтеграції, планомір. розвитку нар. г-ва, прискоренню екон. і тех. прогресу, підвищенню рівня індустріалізації країн з менш розвиненою пром-стю, безперервному зростанню продуктивності праці, поступовому зближенню і вирівнюванню рівнів екон. розвитку та неухильному зростанню добробуту народів держав — членів Ради. Співробітництво в рамках РЕВ здійснювалося відповідно до принципів соціалістичного інтернаціоналізму, добровільності, поважання держ. суверенітету, незалежності та нац. інтересів, невтручання у внутр. справи держав, повної рівноправності, взаєм. вигоди і товариської взаємодопомоги.

Вищим органом Ради була Сесія РЕВ, яка скликалася щорічно, почергово, у столицях держав-членів. Вона розглядала осн. питання співробітництва, доповідь Викон. комітету та визначала гол. напрями діяльності Ради. Делегації країн очолювалися главами урядів, а в деяких випадках — першими (генеральними) секретарями ЦК ком. та роб. партій держав-членів. Гол. викон. орган РЕВ — Викон. комітет, який складався із заступників глав урядів держав-членів і керував діяльністю, пов'язаною з реалізацією завдань РЕВ, здійснював нагляд за виконанням державами-членами своїх зобов'язань та керував діяльністю к-тів, пост, комісій та ін. органів Ради. В рамках РЕВ діяли к-ти зі співробітництва в галузі планової діяльності, з н.-т. співробітництва, зі співробітництва в галузі матеріально-тех. постачання, а також понад 20 пост, комісій зі співробітництва в окр. галузях нар. г-ва. Виконавчо-адм. функції здійснював Секретаріат РЕВ на чолі з Секретарем (гол. посадова особа Організації). Місцем перебування РЕВ було м. Москва. Організація офіційно припинила свою діяльність 28.VI 1991 на основі підписаного державами — учасницями РЕВ Протоколу про перехід до загальноєвроп. структур, а її активи та пасиви розподілені пропорційно між державами — членами Ради.

К. О. Савчук.