Навигация
 
р-регл
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

РАССЕЛ

(Russell) Бертран Артур Уільям (18.V 1872, Треллек, графство Монмаутшир, Уельс — 2.II 1970, м. Пенриндайдрайт, Уельс) — англ. філософ, соціолог, математик і громад, діяч. Закін. 1894 Кембридж, ун-т. Перебував на дип. службі як аташе англ. посольства в Парижі, потім займався наук, діяльністю. У 1896 захистив докт. дис. з геометрії, 1898 прочитав курс лекцій з філософії Лейбніца в Кембридж, ун-ті. 1908 Р. прийняли до Королівського наук. т-ва. Під час Першої світ, війни 1914—18 Р. провадив активну антивоєнну пропаганду, за що 1916 був позбавлений права викладати в Кембриджі, а 1918 на півроку кинутий до в'язниці. 1920 (травень—червень) Р. відвідав рад. Росію (результатом поїздки стала кн. «Практика і теорія більшовизму», 1920). У 1938—44 читав лекції у США 1945 P. повернувся до Англії, викладав у Кембриджі. Після Другої світ, війни 1939—45 життя Р. було пов'язане з громад.-політ, діяльністю. Багато сил Р. віддавав згуртуванню учених світу в б-бі за мир і наук, співробітництво. Разом з А. Ейнштейном P. 9.VII 1955 опубл. відомий «Маніфест Рассела—Ейнштейна», спрямований на відвернення ядер, війни. Р. та Ейнштейн стали засновниками антивоєн. Пагуошського руху вчених за збереження і зміцнення миру (перша конференція вчених відбулася 1957 у м. Пагуош, Канада).

Р. зробив значний внесок у розвиток сучас. матем. логіки, створив доктрину лог. атомізму, застосування досягнень сучас. форм, логіки до вирішення філос. проблем. Займався теорією пізнання, проблемами історії, філософії, релігії, освіти, влади, виховання, моралі, сім'ї тощо. Одна з провід, ідей Р. — виховати нову

Рассел Бертран Артур Уільям

людину шляхом реформ, інтелект, перетворень, поваги до її прав і свобод. Учений вважав, що в історії відсутня сувора закономірність, як твердили Г. В. Ф. Гегель і К. Маркс, а в основі істор. процесу і поведінки людей лежать їх інстинкти, пристрасті, в т. ч. б-ба за владу. Праці Р.: «Критичний розгляд філософії Лейбніца» (1900), «Про історію» (1904), «Принципи математики» (т. 1—3, 1910—13; у співавт.), «Проблеми філософії» (1912), «Науковий метод у філософії», «Наше пізнання зовнішнього світу» (обидві — 1914), «Принципи соціальної реконструкції», «Релігія і церква» (обидві — 1916), «Філософія логічного атомізму», «Політичні ідеали» (обидві — 1918), «Наука і мистецтво за соціалізму» (1919), «Аналіз розуму» (1921), «Перспективи індустріальної цивілізації» (1923), «Аналіз матерії» (1927), «Шлюб і мораль» (1929), «Освіта і соціальний лад» (1932), «Свобода і організація», «Виховання і цивілізація», «Легітимність проти індустріалізму» (всі три — 1934), «Влада» (1938), «Філософія Дьюї» (1939), «Дослідження значення та істини» (1940), «Історія західної філософії» (1945; укр. переклад 1995), «Людське пізнання, його обсяг і межі» (1948), «Влада і особистість» (1949), «Вплив науки на суспільство» (1951), «Вступ до математичної філософії», «Словник розуму, матерії, моралі» (обидві — 1953), «Логіка і знання» (1956), «Мудрість Заходу. Історичний огляд західної філософії в її соціальних та політичних системах», «Здоровий глузд і ядерна війна» (обидві — 1959), «Релігія і суспільство» (1960) та ін. У 1967-69 вийшла 3-том-на «Автобіографія Бертрана Рассела». Лауреат Нобелів. премії (1950).

Літ.: Нарский И. С, Помогаева Е. Ф. Бертран Рассел -философ и гуманист. «Вопр. философии», 1972, № 6; Колесников А. С. Свободомыслие Бертрана Рассела. М., 1978; Васильченко А. Реализм Бертрана Рассела.

В кн.: Рассел Б. Словарь разума, материи, морали. К., 1996; Ве-лембовская Ю. Я. Бертран Рассел (1872-1970). Ученый в б-бе против ядер, угрозы. «Новая и новейшая история», 1999, № 6.

Ю. Я. Касяненко, Ю. I. Нипорко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]