Навигация
 
розш-рят
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

РОМАН МСТИСЛАВИЧ

(бл. 1152 - 19.VI 1205, побл. м. Завихвоста, тепер Завихост, Польща; пох. у м. Володимирі-Волинському, за ін. даними — ум. Галичі) — давньоруський князь з династії Рюриковичів; належав до гілки Мономаховичів; родоначальник великокнязівської, а з 1253 — королівської, династії галиц. Романовичів. Син во-лодимиро-волинського і київського князя Мстислава Ізяславича та Агнети, доньки польс. короля Болеслава Кривоустого. Мав двох синів: Данила (див. Данило Романович Галицький) і Василька. Князь новгородський (1168—70), володимиро-волинський (1170-87, 1188-99), галицький (1188, з 1199), великий князь галицько-волинський (1199-1205); у 1203-05 фактично був великим князем київським. 1199 об'єднав підвладні йому Галицьке князівство і Волинське князівство в єдину д-ву — Галицько-Волинське князівство.

Внутр. політика P. М. була спрямована на утворення централіз. д-ви. Він жорстоко придушував спроби бояр керувати справами д-ви. Вів активну зовн. політику, підтримував дружні взаємини із зх. сусідами, зокрема з краківськими і малопольськими князями. В 1200— 01 уклав договір з Візантією про об'єднані дії проти половців, згідно з яким здійснив ряд вдалих походів на останніх, зокрема 1201, 1204. На поч. 1205 підписав з угор. королем Андрієм II, якому P. М. допоміг отримати корону, угоду про опікування (у разі смерті когось з них двох) дітей один одного. Підтримував приязні стосунки з імператором Священної Римської імперії Філіппом Гогенштауфеном, який був одружений із сестрою

РОМАН МСТИСЛАВИЧ

дружини P. М. На поч. 1205 вів переговори з представником римського папи Урбана II щодо прийняття P. М. королів, корони в обмін на укладення церк. унії та підпорядкування правосл. єпархій, що були у його володіннях, апостольському престолу. 1204 P. М., аби зупинити розпад Київ, д-ви на удільні князівства, запропонував руським князям «добрий порядок» посідання київ, столу. Згідно з ним великий князь київський мав обиратися на снемі (з'їзді) шести головних рус. князів — сюзеренів Володимиро-Суздальського, Чернігівського, Смоленського, Галицького, Полоцького та Рязанського князівств.

Літ.: Чубатий М. Зх. Україна і Рим у XIII в. у своїх змаганнях до церк. унії. ЗНТШ, 1917, т. 123—124; Войтович Л. В. Князів, династії Сх. Європи (кін. IX — поч. XVI ст). Склад, сусп. і політ, роль: Істор.-генеалогічне дослідження. Л., 2000; Головко О. Б. Князь Роман Мстиславич та його доба. К., 2001; Войтович Л. В. Друга галиц. династія. Загадки і проблеми дослідження. «Пам'ять століть», 2002, № 5.

Є. В. Ромінський.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   розш-рят   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]