Навигация
 
розш-рят
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

РОСІЯ

Російська Федерація (Россия, Российская Федерация) — найбільша у світі за територією держава, розташована в Європі й Азії. Тер. — 17 075,4 тис. км2. Нас. — 145,2 млн. чол. (2002, перепис): росіяни (80 %), татари, українці, білоруси, башкири, чуваші, чеченці, вірмени, євреї, молдавани та ін. народи. До складу федерації входять 21 республіка, 6 країв, 49 областей, 2 міста федерального значення (Москва і Санкт-Петербург), 1 автономна область, 10 авт. округів. Столиця — м. Москва. Державна мова — російська. Грошова одиниця — рубль. Нац. свята — День Росії (12 червня) і День Конституції (12 грудня). Виникненню сучасної Рос. д-ви передувало існування Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (з 1922 як союз, республіки у складі СРСР), яка виникла після розпаду Російської імперії. У РСФРР було послідовно прийнято чотири конституції (1918, 1925, 1937 і 1978), зміст яких певною мірою відбивав характер розвитку рад. «моделі» владарювання.

Державний герб Росії

Конституція РСФРР 1918 закріплювала осн. принципи рад. д-ви. Всерос. з'їзд рад формувався за класовим принципом, не безпосередньо і не на рівній основі. Від участі у виборах відсторонювалися певні верстви населення (служителі культу, особи, які жили на нетруд. доходи, кол. поліцейські тощо). Конституція 1925 розмежувала сфери повноважень респ. та союз, органів держ. влади. Конституція 1937 закріплювала роль рад як політ, основи РРФСР, конкретизувала повноваження респ. органів рад. влади, права та обов'язки гр-н, вводилися зміни у виб. системі. За конституцією 1978 найвищим органом держ. влади була однопалатна ВР РРФСР. Вона обирала підзвітну їй Президію ВР РРФСР — постійно діючий орган, що здійснював функції найвищого органу держ. влади в період між сесіями ВР. Верх. Рада утворювала уряд республіки — Раду Міністрів РРФСР — найвищий викон. і розпорядчий орган держ. влади, відповідальний перед ВР та їй підзвітний.

Принциповою зміною у системі держ. влади РФ стало запровадження посади (поста) президента РРФСР (1991) та відповід. перерозподіл функцій між органами влади. Вищим органом держ. влади був З'їзд нар. депутатів. ВР складалася з двох палат — Ради республіки та Ради національностей. Обидві палати мали широкі повноваження у сфері законод. діяльності, визначення внутр. та зовн. політики, прийняття рішень з питань держ. устрою тощо. Президент РРФСР конституювався як вища посад, особа та глава викон. влади. Ряд змін відбулося в організації викон. і суд. влади, запроваджено місц. самоврядування. Самостійна Рос. д-ва виникла у зв'язку з розпадом СРСР. Певний час її функціонування забезпечувалося конституцією 1978, до якої було внесено понад 300 поправок. 12.XII 1993 всерос. референдумом прийнято чинну конституцію Російської Федерації, ст. 1 якої встановлює: «Російська Федерація — Росія — є демократичною федеративною правовою державою з республіканською формою правління». Проте реально форму правління в Р. можна визначити як змішану республіканську, її характеризує наявність широких повноважень президента.

Згідно зі ст. 80 конституції главою д-ви є президент. Водночас він визнаний гарантом конституції, прав і свобод людини та гр-ни-на. В порядку, встановленому конституцією, президент «вживає заходи щодо охорони суверенітету Російської Федерації, її незалежності та державної цілісності, забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади», визначає осн. напрями внутр. і зовн. політики д-ви. Президент обирається шляхом заг. і прямих виборів строком на 4 роки. Одна і та сама особа не може бути обрана більш як на два строки підряд. Віковий ценз для кандидатів у президенти визначений у 35 років. Крім того, вони повинні постійно проживати на тер. д-ви не менше 10 років. Глава д-ви може бути усунений з поста Радою Федерації (верхньою палатою) на підставі висунутого Державною думою (нижньою палатою) обвинувачення у держ. зраді або вчиненні ін. тяжкого злочину, підтвердженого висновком Верх, суду про наявність у діях президента ознак злочину та висновком Конст. суду про додержання встановленого порядку висунення обвинувачення. Відповідні рішен-

Карта Росії

ня палат мають бути прийняті 2/3 голосів від заг. кількості в кожній з них. Рішення Ради Федерації про усунення президента повинно бути прийняте не пізніше як у триміс. строк після висунення обвинувачення. Якщо за цей строк таке рішення не буде прийняте, обвинувачення проти президента вважається відхиленим.

Президент призначає за згодою Держ. думи голову уряду, має право головувати на засіданнях уряду, приймає рішення про відставку уряду, за пропозицією голови уряду призначає і звільняє ін. його членів, формує і очолює раду безпеки, подає палатам кандидатури для призначення на певні посади, затверджує військ, доктрину д-ви тощо. Він є головнокомандувачем збройних сил. Здійснення повноважень президента не потребує контрасигнування з боку уряду. Глава д-ви може використовувати узгоджувальні процедури для вирішення розбіжностей між органами федерації та органами суб'єктів федерації, а також між органами самих суб'єктів. Він уповноважений зупиняти дію актів органів викон. влади суб'єктів федерації, якщо вони суперечать конституції та законам, міжнар. зобов'язанням д-ви або порушують права і свободи людини та гр-нина, до розв'язання цього питання відповід. судом. Президент призначає референдуми, звертається до парламенту зі щоріч. посланнями про становище в країні та про осн. напрями внутр. і зовн. політики д-ви. До повноважень президента належить також право здійснювати керівництво зовн. політикою д-ви, вести переговори і підписувати міжнар. договори, призначати і відкликати після консультацій з відповід. к-тами чи комісіями палат парламенту дип. представників в іноз. д-вах та міжнар. організаціях. Представницьким і законод. органом Рос. Федерації є Федеральні збори, які складаються з двох палат — Ради Федерації і Держ. думи. До Ради Федерації входять по два представники від кожного суб'єкта: по одному від представницького і від викон. органу держ. влади (особи, які очолюють відповідні органи). Держ. дума складається з 450 депутатів, які обираються шляхом заг. виборів із застосуванням змішаної системи. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права визначений у 18 і 21 рік відповідно. Депутати

Держ. думи не можуть бути депутатами ін. представницьких органів держ. влади та органів місц. самоврядування. Депут. мандат також несумісний з посадою в уряді. Кожна з палат парламенту РФ має спец, повноваження. Зокрема, до відання Ради Федерації віднесено затвердження змін кордонів між суб'єктами федерації, затвердження указів президента про введення надзв. або воєнного стану, вирішення питання про можливість використання ЗС за межами д-ви, призначення на посаду суддів КС, ВС, Вищого арбітраж, суду, а також вирішення деяких ін. питань. У віданні Держ. думи — надання згоди президенту на призначення голови уряду, вирішення питання про довіру урядові, призначення на посаду і звільнення з посади ряду держ. посадових осіб тощо. Право законодавчої ініціативи належить президенту, Раді Федерації, членам Ради Федерації, депутатам Держ. думи, уряду, законод. (представницьким) органам суб'єктів федерації, а також КС, ВС та Вищому арбітраж, суду з питань їх відання. Законопроект вноситься до Держ. думи. Ухвалений ниж. палатою закон передається на розгляд верхньої. У разі його відхилення Радою Федерації палати можуть утворити узгоджувальну комісію для подолання суперечностей, після чого закон підлягає повтор, розгляду Держ. думою. У разі незгоди Держ. думи з рішенням Ради Федерації закон вважається прийнятим, якщо при повтор, голосуванні його підтримало не менше 2/3 від заг. складу Держ. думи. Президент наділений правом вето на закони, прийняті Федер. зборами. Якщо при повтор, розгляді закон буде схвалений у раніше прийнятій редакції більшістю у 2/3 від заг. кількості голосів у кожній з палат, президент зобов'язаний підписати і оприлюднити закон. Викон. владу в Рос. Федерації здійснює уряд РФ. Глава уряду призначається президентом за згодою Держ. думи. У визначений строк він подає президенту пропозиції щодо структури федер. органів викон. влади і пропонує кандидатури на посади ін. членів уряду. Уряд складає свої повноваження перед новообраним президентом. Глава д-ви може прийняти рішення про відставку уряду. Водночас Держ. дума наділена правом висловити недовіру урядові, тобто останній несе перед нею колективну політ, відповідальність. З ін. боку, Держ. дума може бути достроково розпущена президентом після триразового відхилення нею кандидатур на посаду голови уряду, поданих самим главою д-ви. Розпуск думи передбачений і у випадку, коли вона протягом 3 місяців повторно висловить недовіру уряду.

Судова влада в Р. здійснюється через конституційне, цивільне, адміністративне та кримінальне судочинство (ст. 118 конституції). Судді ВС і Вищого арбітражного суду призначаються Радою Федерації за поданням президента. Судців ін. федер. судів призначає президент у порядку, встановленому законом. До складу КС входить 19 суддів, яких також призначає Рада Федерації за поданням президента.

За формою держ. устрою Р. — федерат, д-ва, до складу якої входять 89 «рівноправних суб'єктів Російської Федерації» (ст. 5). Однак вони фактично мають різний статус (т. з. асиметрична федерація). Зокрема, статус республіки визначається конституцією РФ і конституцією відповід. республіки, статус краю, області, міста федер. значення, авт. області, авт. округу — конституцією РФ і статутом відповід. суб'єкта федерації. За поданням законод. і виконавчого органів авт. області або авт. округу може бути прийнятий федер. закон про авт. область, авт. округ. Відносини авт. округів, що входять до складу краю чи області, можуть регулюватися федер. законом та договором між органами авт. округу і відповідно органами краю чи області. Відповідно до конституції визначено три сфери відання: сфера відання федерації, сфера спільного відання федерації і суб'єктів (у цій сфері рішення суб'єктів федерації не можуть суперечити рішенням самої федерації) і сфера виключного відання суб'єктів федерації. Найважливіші питання віднесено саме до перших двох сфер відання. З метою забезпечення ефективного управління регіонами, вирішення завдань, які не входять до компетенції суб'єктів федерації або мають вирішуватися на міжрегіон. рівні, в 2000 без включення відповід. новел до конституції було утворено 7 федер. округів, кожен з яких охоплює територію кількох суб'єктів РФ. В окрузі діє повноваж. представник президента Р.

Місц. самоврядування здійснюється у міських, сільс. поселеннях та в межах ін. територій. Прийнято федер. закон, яким визначено засади місц. самоврядування у межах усієї федерації. Водночас питання місц. самоврядування докладно регламентуються на рівні суб'єктів федерації.

Р. — член ООН (як правонаступниця СРСР) з 1945, ОБСЄ, Ради Європи, СНД і багатьох ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з Р. встановлено 14.ІІ 1992.

Літ.: Краснов Ю. К. Рос. государственность: генезис, эволюция институтов власти и проблемы модернизации. М., 2001; Краснов Ю. К. Гос. право России. История и современность. М., 2002.

В. М. Шаповал.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]