Навигация
 
розш-рят
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

РЯД

— договір, угода в Київській Русі. В «Руській Правді» згадуються угоди, з яких постають договірні зобов'язання. Для давньо-рус. права характерно, що невиконання стороною деяких зобов'язань не тільки тягло за собою майнові стягнення, а й давало потерпілій стороні, за певних обставин, право на особу, яка не виконала зобов'язань (продаж у холопи). Договори (ряди) укладалися зазвичай на торзі усно з використанням тра-диц. символіч. обрядів — рукобиття чи символічного зв'язування рук, могоричу тощо. Укладання важливих договорів (якщо, напр., сума позики становила понад три гривні) відбувалося за присутності свідків або митника. Про письмові договори в «Руській Правді» згадок немає, але є деякі відомості про зародження (у Новгороді) письм. форми укладення договору купівлі-продажу землі. В Київ. Русі відомі такі договори: купівля-продаж (людей, речей, коней, самопродаж у рабство), позика (грошей, збіжжя, худоби, меду, хутра тощо), поклажа (передача речей на зберігання), майн. найм (коня, плуга чи сохи, борони, приміщень), особистий найм [тягло за собою право наймача на особу наймита або феодальну залежність, напр., т. з. рядовичів, які для підтримки свого г-ва уклали на певних умовах договір (ряд) із землевласником]. У «Руській Правді» зафіксовано також спец, договір позики між купцями, коли кредит надавався для збільшення торг, обороту. Така угода грунтувалася на довірі й не потребувала присутності свідків. Розрізнялися також прав, наслідки, т. з. банкрутства купців. У разі банкрутства внаслідок стих, лиха, аварії судна, пожежі або розбійницького нападу, тобто без вини купця, надавалася відстрочка у сплаті боргу. Якщо купець проп'є або програє чужий товар, його передавали на розсуд кредиторові. А в разі злісного банкрутства, коли неплатоспроможний боржник брав позику у купця з ін. міста або в чужоземця і не повертав її, його продавали в рабство. Існував також ще один вид договору, до якого вдавалися некредитоспроможні особи і який характеризувався самозакладом боржника. Предмети, що позичалися (грош. позика або матеріальні цінності, знаряддя в-ва), називалися «купою», а боржник — відповідно закупом.

Були також договори князів між собою, які мали міждерж. характер, а також починаючи з 12 ст. договори (ряди) князів з народом, які встановлювали держ.-прав. відносини між населенням і князем на час його князювання, та договори (ряди) з дружиною щодо служби князеві та її прав.

Літ.: Історія д-ви і права України, т. 1. К., 2000; Рос. зак-во X—XX веков, т. 1. Зак-во Древней Руси. М., 1984; Чубатий М. Огляд історії укр. права: Історія джерел та держ. права. Мюнхен—К., 1994.

В. А. Чехович.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]