Навигация
 
с-сев
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

(лат. Sacrum Romanum Imperium, нім. Heiliges Romisches Reich), Священна Римська імперія німецької нації (лат. Sacrum Romanum Imperium Nationis Germanicae, нім. Heiliges Romisches Reich Deut-scher Nation) — середньовічне об'єднання держав, до якого входив ряд королівств, герцогств і земель Зх. Європи. Імперією правили представники впливових династій: Саксонської (919-1024), Франконської (1024-1125), Гогенштауфени (1138—1254), Габсбурги (1273— 1438, з перервами; 1438—1806) і Люксембурги (1308—1437, з перервами). Імператори С. Р. і. претендували на роль наступників західноримських імператорів і Карла Великого (742—814) і підкреслювали божественність своєї влади. С. Р. і. в різні періоди її існування охоплювала Німеччину, Нідерланди, Францію, Іспанію, Італію і навіть Англію (1553—58). Процес виокремлення окр. держав привів до того, що ця імперія дедалі більше звужувалася у своїх межах і концентрувалася довкола Німеччини. Саме тому на початку 16 ст. про неї вже говорили як про Священну Рим. імперію німецької нації.

Система організації держав у рамках С. Р. і. відповідала середньовіч. концепції всехрист. «універсальної монархії». Вона не мала ні конституції у форм, розумінні, ні централіз. єдиного уряду, ні пост, прибутків, ні пост, війська. Прав, регулювання грунтувалося переважно на звичаєвому праві.

Важливе місце в системі інститутів імперії посідали станові збори — рейхстаг, виникнення якого відносять до 12 ст. До складу рейхстагу входили курфюрсти (чес. король, найб. князі, архієпископи), графи та ін. феодали, згодом — представники імп. міст. З 1498 рейхстаг поділявся на три колегії, які засідали окремо і ухвалювали відповідно самост. рішення: а) колегію курфюрстів; б) імперську раду, куди входили ін. князі, титуловані графи та ін. феодали; в) колегію представників імп. міст. Кожна колегія мала визначене коло повноважень. Колегія курфюрстів складалася із 7 осіб: З духовних (майнцький, трирський і кельнський архієпископи) і 4 світських (чес. король, пфальцський, саксонський і бранденбурзький курфюрсти). Саме ця колегія обирала імператора і укладала з ним договір («виборну капітулу»). Такий договір уперше був підписаний 1519 за імп. Карла V; він містив, з одного боку, клятву вірності імператору, а з іншого — зобов'язання монарха на весь період правління. «Виборна капітула» окреслювала і встановлювала права та обов'язки регента і виб. колегії. Імп. рада заданими на 1801 налічувала 100 осіб. Вона збиралася для обговорення різноманіт. питань загальноімп. характеру. Колегія представників імп. міст займалася питаннями міського управління. До центр, органів С. Р. і. належав також імп. палатний суд (рейхскаммергерихт). Основу управління територіями імперії становили графства, очолювані графами. За свою службу останні одержували лен. Основою військ, служби був інститут рицар, васального війська. Кожний васал зобов'язувався поставляти при необхідності контингент озброєних людей до цього війська.

С. Р. і. вела численні війни, в т. ч. проти сх. слов'ян, а в 11—13 ст. — б-бу проти рим. пап за панівне становище у феод. Європі. Від серед. 17 ст. влада імператора стала номінальною, а після поразки від Наполеона І ост. імператор С. Р. і. Франц II Габсбург зрікся престолу.

Літ.: Randelzhofer A. Volkerrechtliche Aspekte des Heiligen Romischen Reiches nach 1648. Berlin, 1966; Дмитрієв A. I. Вестфал. мир 1648 p. і сучасне міжнар. право. К., 2001.

А. І. Дмитрієв.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]