СЕГАЙ

Михайло Якович (31.III 1923, Київ) -укр. правознавець, доктор юрид. наук з 1970, професор з 1972, з. д. н. і т. України з 1993,

академік АПНУ з 2000. Закін. 1950 юрид. ф-т Київ, ун-ту. Протягом 1950—96 працював у Київ. НДІСЕ: мол. наук, співробітник, ст. наук, співробітник (з 1952), зав. відділу криміналіст, досліджень (з 1955), заст. директора з наук, роботи (з 1963), гол. науковий співробітник (з 1983). З 19%-вчений секретар Київ, регіон, центру АПНУ. Член учених рад по захисту дисертацій Київ, нац. ун-ту ім. Т. Шевченка і Нац. академії внутр. справ України. Член редколегії і один з авторів «Юридичної енциклопедії», «Вісника Академії правових наук України», збірника «Криміналістика та судова експертиза». Член міжвідомчої Координаційної ради з проблем судової експертизи. Досліджує проблеми криміналістики, суд. експертології, інформатизації судочинства. Засновник нетрадиц. теорії суд. ідентифікації і заг. парадигми слідоутворення, яка розглядає слідоутворюючі об'єкти та слідосприймаюче матеріальне середовище як рівноправні взаємодіючі системи і самост. джерела слідової інформації. Обгрунтував сутність суд. експертології як науки про суд.-експертну діяльність. Очолював системні розробки методик криміналіст, досліджень виробів масового виготовлення, сучас. знакодрукуючих пристроїв, латентних слідів рук тощо. Осн. праці: «Методологія судової ідентифікації» (1970), «Судові експертизи» (1981, у спів-авт.), «Методика трасологічного дослідження виробів масового виробництва» (1983, у спів-авт.), «Сучасні можливості судових експертиз у світлі досягнень науки і техніки» (1987), «Тотожність самому собі» (1991), «Юридична наука і освіта на Україні» (1992, у співавт.), «Судова експертиза матеріальних слідів-відображень (проблеми методології)» (1997), «Концептуальні засади інформатизації судочинства» (2000), «Судова експертологія — наука про судово-експертну діяльність» (2003).

Літ.: Советские криминалисты. Библиогр. справочник. Н. Новгород. 1991; Михайло Якович Сегай. X.. 1998.

Н. I. Клименко, І. Я. Фрідман.