СЕМИЛІТНЯ ВІЙНА 1756-63

— війна між Австрією, Росією, Саксонією, Францією, Швецією, Іспанією і рядом дрібних нім. держав, з одного боку, та Англією (в унії з Ганновером), Пруссією і Португалією — з другого. Причинами війни були б-ба Англії та Франції за колонії і зіткнення агресив. політики Пруссії з інтересами Австрії, Росії та Франції. Бойові дії відбувалися в Європі, колоніях (в Америці й Азії) та на морі. 1762 рос. імп. Петро ІІІ уклав рос.-прус, союзний договір. Після його усунення від влади Катерина II відмовилася від воєн, союзу з Пруссією, але війни не відновила. За Губертусбурзьким мир. договором 1763 з Австрією і Саксонією Пруссія закріпила за собою Сілезію. У тому самому році Франція та Іспанія уклали Паризький мир. договір з Англією та Португалією. До Англії відійшли Канада, Сх. Луїзіана, більша частина франц. володінь в Індії. Хоча С. в. 1756—63 не змінила політ, карту Європи, вона суттєво вплинула на співвідношення сил її учасників. Англія значно розширила свої володіння і стала найсильнішою мор. д-вою. Зміцнила своє становище Пруссія. Семилітня війна підірвала колон, могутність Франції, ослабила Австрію та Іспанію. Для Росії юна створила передумови зростання

її політ, впливу, військ, потуги у наст. роки.

Літ.: Архенгольц И. В. История Семилетней войны. Пг., 1918; Семилетняя война. XVIII век. М., 1999.

В. І. Прилуцький.