СЕРЕБРОВСЬКИЙ

Володимир Іванович [2(14).ХІ 1887, Москва - 28.ХІ 1971, там же] -рос. правознавець, доктор юрид. наук з 1943, професор з 1919, з. д. н. РРФСР з 1958. Закін. 1910 юрид. ф-т Харків, ун-ту. Був залишений в ун-ті для підготовки до професор, звання. З 1912 працював у ньому: мол. асистент юрид. ф-ту, з 1915 — магістр цив. права, з 1916 — приват-доцент. С. був професором Таврійського (Сімферополь) ун-ту (з 1919), професором Харків, ін-ту нар. г-ва (з 1922). Від 1924 — у Москві. Працював редактором-консультантом Президії ВЦВК (1924—35) і водночас ст. наук, співробітником Ін-ту рад. права НКЮ РСФРР (1924— 29). У 1936-55 - на ви

клад, роботі в різних навч. закладах: професор Моск. юрид. ін-ту, Всесоюз. правової академії, Всесоюз. ін-ту юрид. наук, Планової академії, Ін-ту нар. г-ва ім. Г. В. Плеханова, Ін-ту кооп. торгівлі, Моск. технол. ін-ту; зав. кафедри цив. права Всесоюз. юрид. заоч. ін-ту (1942—55); водночас зав. кафедри цив. права та заст. декана юрид. ф-ту Моск. ун-ту (1944— 55). Був також (до 1965) ст. наук, співробітником і зав. сектора цив. права Ін-ту д-ви і права АН СРСР. Брав участь у підготовці проектів Основ цив. зак-ва та Основ цив. судочинства Союзу РСР і союз, республік (1961), ін. законод. актів. Досліджував проблеми страхового, спадкового та автор, права.

Осн. праці: «Спадкове право» (1925), «Нариси радянського страхового права» (1926), «Страхування» (1927), «Договір страхування життя на користь третьої особи» (1943), «Нариси радянського спадкового права» (1953), «Питання радянського авторського права» (1956), «Правова охорона наукових відкриттів у СРСР» (1960).

Літ.: Профессор Моск. ун-та Владимир Иванович Серебровский (к 80-летию со дня рождения). «Вест. Моск. ун-та. Право», 1967, № 6; Корнеев С. М. Владимир Иванович Серебровский (1887—1971). «Изв. вузов. Правоведение», 1977, № 4; Чернышева С. А. В. И. Серебровский (1887-1987 п.). «Сов. гос-во и право», 1988, № 1; Корнеев С. М., Мартьянова Т. С. Ученый, оставивший богатое науч. наследие (К 110-летию со дня рождения В. И. Серебровского). «Вест. Высшего арбитраж, суда РФ», 1997, № 11.

Ю. Я. Касяненко.