Навигация
Повернись живим
 
сис-сміт
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

СКІФІЯ

— етнополітичне держ. утворення у 7 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. у Сх. Європі — на тер. сучасних України, Рос. Федерації та Румунії. Прабатьківщина скіфів — Серед. Азія. У 70-х рр. 7 ст. до н. е. вони утворили на Прикубанні та Пн. Кавказі (сучасні Краснодарський і Ставропольський краї, Кабарда, Пн. Осетія, Чечня, Інгушетія, Дагестан у РФ) свою найдавнішу д-ву, відому як «Царство Ішкуза». В 673 скіфи допомагали Мідії у війні з Ассирією. У 60-х рр. 7 ст. до н. е. захопили Центр, та Зх. Азію. У союзі з Ассирією у серед. 7 ст. до н. е. воювали проти кіммерійців у Малій Азії, а в 623—622 до н. е. — проти Мідії. 612 до н. е. у союзі з Вавилонським царством та Мідією перемогли Ассирію. У кін. 1 ст. до н. е. були переможені Мідією.

У серед. 7 ст. до н. е. скіфи після перемоги над кіммерійцями захопили степи від Волги до Дніпра, а в 2-й пол. 7 ст. до н. е. — від Дніпра до Дунаю. У 1 -й пол. 6 ст. до н. е. центр С. перемістився до Пн. Причорномор'я. Скіфи підкорили праслов'янське нас. Лісостепу України. Більшість античних держав Північного Причорномор'я та Криму стали данниками скіфів. Царські скіфи володіли примор. степами від Дону до Дніпра, Пн. та Зх. Кримом. Скіфи-георгої (землероби) жили між р. Інгулець і р. Інгул. У пониззі р. Пд. Буг жили калліпіди (елліно-скіфи), у пн. частині басейну Пд. Бугу — алазо-ни, в Серед. Подніпров'ї — скіфи-орачі. 514 до н. е. скіфи воювали з Перською імперією Ахе-менидів, а в 5 ст. до н. е. — з фракійськими та північнокавказ. племенами. У 4 ст. до н. е. володіння скіфів поширилися на Добруджу, їх столицею стало м. Амадока (Кам'янське городище побл. сучасного м. Нікополя Запоріз. обл.; тепер затоплене Каховським водосховищем). У серед. 4 ст. до н. е. С. почала карбувати власну монету. 339 та 335 скіфи програвали, а в 331 та 291 перемагали у війнах з Македонією. У 2-й пол. 4 ст. до н. е. С. воювала з Боспорським царством. У 3 ст. до н. е. С. розпалася під тиском сарматів зі сходу, гетів і кельтів — із заходу. Скіфи в межах кількох політ, об'єднань продовжували проживати вздовж Нижнього Дніпра, у Зх. і Центр. Криму (Мала С.) та Нижньому Поду-нав'ї. Столицею Малої С. було м. Неаполь Скіфський (тепер Сімферополь). Осн. міста-фортеці — Палакій, Хаб, Напіт. Столицею Нижньодунайської С. була згадана Амадока. У

Скіфія. Карта

3—1 ст. до н. е. Мала С. неодноразово воювала з Херсонесом та Боспор. царством. Упродовж 2 ст. до н. е. та 1—2 ст. н. е. у васал, залежності від Малої С. перебувала Ольвія. У серед. 2 ст. н. е. сарматські племена аланів завоювали нижньодніпр. та нижньодунайські землі скіфів. Частину тер. Малої С. захопили готські племена. Остаточно Малу С. розгромили гуни у 4 ст.

С. до 5 ст. до н. е. — кочова (номадична) конфедерація. Складалася з коч. родів на чолі з царями, а також підвлад. іноетн. утворень. Цар одного з родів — цар. скіфів — вважався найавторитетнішим і об'єднував усіх скіфів під час воєн, походів чи для відсічі зовн. ворогові. У 5 ст. до н. е. скіф, роди об'єдналися у три племені на чолі з царями, влада одного з яких визнавалася найвищою. У 4 ст. до н. е. їх об'єднав у д-ву цар Атей (р. н. невідомий — 339 до н. е.). Цар. влада у С. була спадковою і передавалася від батька до мол. сина. Цар очолював військо, був верх, суддею і верх, жерцем. Його влада обмежувалася радою союзу племен та нар. зборами, що складалися з воїнів.

Скіфська Золота Пектораль

Літ.: Граков Б. м. Скіфи. К., 1947; Артамонов М. И. Обществ, строй скифов. «Вестник Ленингр. гос. ун-та», 1947, в. 10; Ильинская В. А. Скифы днепр. лесостепного Левобережья. К., 1968; Высотская Т. Н. Поздние скифы в юго-западном Крыму. К., 1972; Артамонов м. И. Киммерийцы и скифы. Ленинград, 1974; Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия УІІ-ІУ вв. до н. э. К., 1983; Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. М., 1989; Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в VI — нач. I в. до н. э. (Этно-политический аспект). Запорожье, 1995; Петрук В. Велика Скіфія—О Україна. К., 2001.

О. В. Кресін.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]