Навигация
 
смол-співдруж
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

СОРОКІН

Питирим Олександрович [21.1 (2.ІІ) 1889, с. Тур'я, тепер Яранського р-ну Кіровської обл., Росія — 10.II 1968, м. Вінчестер, шт. Массачусетс, США] — рос. і амер. соціолог, політолог. Навч. у Петерб. психоневрологіч. ін-ті. Закінчив 1914 юрид. ф-т Петерб. ун-ту. З 1909 — асистент каф. соціології у Петерб. психоневрол. ін-ті, де працював під керівництвом М. М. Ковалевського. В 1913 був заарештований за рев. діяльність. Того самого року опубл. брошуру «Злочинність та її причини», а наступного — монографію «Закон і кара, подвиг та винагорода». З 1914 — на юрид. ф-ті Пет-рогр. ун-ту (каф. крим. права та судочинства). 1917 отримав звання приват-доцента. Після Лют. революції 1917 активно займався політикою, редагував есерівські газети «Дело народа» та «Воля народа», деякий час був особистим секретарем О. Ф. Керенського. Жовт. революцію 1917 не сприйняв. 2.1 1918 був арештований. Після звільнення певний час переховувався від влади. У лист. 1918 заявив про вихід з партії есерів. Зосередився на наук, та пед. роботі. З кін. 1918 викладав у 1-му Петрогр. ун-ті, з 1919 — у 2-му Петрогр. ун-ті та (одночасно) в ін. навч. закладах. 1920 обраний керівником каф. соціології при ф-ті суспільствознавства Петрогр. ун-ту, став професором. У 1922 С. був висланий за кордон. Деякий час читав лекції у Празькому ун-ті; з 1923 — в США. З 1930 по 1959 очолював соціол. ф-т Гарвард, ун-ту.

Сорокін Питирим Олександрович

С. — автор фундам. праць з питань соціології: «Соціологія революції» (19-25), «Соціальна мобільність» (1927), «Сучасні соціологічні теорії» (1928), «Вигадки і недоліки сучасної соціології та суміжно-прилеглих наук» (1956) та ін. С. визначав д-ву як «організований союз людей, об'єднаних верховною владою». Як і сусп-во, д-ва є передусім сукупністю людей, які живуть спільно та об'єднані в одне держ. ціле певним зв'язком. Таким зв'язком є прав, зв'язок підданства, що означає: належність особи до даного прав, союзу; обов'язковість для неї офіц. норм даної д-ви; належність їй прав та обов'язків, пов'язаних з підданством; підпорядкованість її верх, владі д-ви. У соціол. правознавстві С. намагався поєднати інституціоналізм з психол. теорією права Л. Й. Петражицького, зокрема з його трактуванням чисельності джерел права, що значною мірою збігається з ідеями «правового плюралізму». С. — один з провідних творців теорії конвергенції.

Тв.: Дальняя дорога. М., 1992.

Літ.: Society, Culture and Personality. N.Y. 1962; Социол. мысль в России: Очерки истории немарксист, социологии последней трети XIX — нач. XX в. Ленинград. 1978; Антология мировой прав, мысли, т. 5. Россия кон. XIX—XX в. М., 1999; История полит, и прав, учений. М., 2001.

Ю. П. Дмитренко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]