СФРАГІСТИКА

(від грец. — печатка, штамп), сигілографія (від лат. sigillum — печатка і грец. — писати) — наука про печатки та умови їх застосування. Пов'язана з геральдикою (символікою, емблематикою), нумізматикою, фалеристикою, епіграфікою, ономастикою. Зародилася у 13 ст. в Німеччині. Як наука С. почала формуватися у 18 ст. Тоді ж з'явилися і перші спец, праці. У 19 ст. на розвиток С. істотний вплив справили франц. дослідник Г. Шлюмберже, рос. вчений М. П. Лихачов та ін. У 20 ст. С. набула значного розвитку як допоміжна історична та спец, істор.-прав. дисципліна.

Літ.: Лихачев Н. П. Древнейшая сфрагистика. СПб., 1906; Слабченко М. Мат-лы по малорусской сфрагистике. О., 1912; Крип'якевич І. Стан і завдання укр. сфрагістики. УІЖ, 1959, № 1; Гавриленко В. О. Укр. сфрагістика. Питання предмета та історіографії. К., 1977.

Л. О. Зайцев.