Навигация
 
т-тех
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ТАРЛЕ

Євген Вікторович [27.Х(8.ХІ) 1875, Київ — 5.1 1955, Москва] — рос. історик, доктор істор. наук з 1911, професор з 1913, академік АН СРСР з 1927, д. чл. Норв. АН, Амер. академії політ, наук, почес. доктор ряду зарубіж. ун-тів. Закін. 1896 істор.-філол. ф-т Київ, ун-ту, захистив у ньому магіст. дисертацію. Упродовж 1903—17 працював приват-доцентом Петерб. ун-ту, а з 1913 по 1918 Т. — професор Юр'євського (Дерптський; з 1918 — Тартуський) ун-ту. В лютому 1917 був включений до складу комісії Тимчас. уряду по розслідуванню діяльності цар. режиму. З 1918 - професор Петрогр. (Ленінградського) і Моск. ун-тів. У 30-х рр. звинувачувався по сфабрикованій «академічній справі» та «справі промпартії». Звільнений з-під арешту за особистим розпорядженням Й. В. Сталіна. В 1942—45 — член Надзв. держ. комісії по встановленню і розслідуванню злочинів нім.-фаш. загарбників. Свої погляди на історію держави і права та міжнар. право виклав у монографіях: «Селяни в Угорщині до реформи Иосифа II» (1896), «П'єтро Помпонацці та його вчення» (1899), «Історія Італії у Середні віки», «Історія Італії у Новий час», «Суспільні погляди Томаса Мора у зв'язку з економічним станом Англії його часу» (всі три — 1901), «Нариси і характеристики з історії європейського суспільного руху» (1905), «Падіння абсолютизму у Західній Європі» (1906), «Робітничий клас у Франції в епоху революцій» (т. 1—2, 1909—11), «Континентальна блокада» (1913), «Про Декларацію прав людини і громадянина», «Селяни і робітники у Франції в епоху Великої революції» (обидві — 1914), «Відокремлення церкви від держави у Франції» (1915), «Економічне життя королівства Італії за царювання Наполеона І» (1916), «Захід і Росія» (1918), «Преса у Франції за Наполеона» (1920), «Європа в епоху імперіалізму. 1871—1919», «Ліонське робітниче повстання» (обидві — 1927), «Наполеон» (1936), «Жерміналь і преріаль», «Навала Наполеона на Росію» (обидві — 1937), «Талейран» (1939), «Нахімов» (1940), «Кримська війна» (т. 1—2, 1941—43) та ін. Один з авторів праць «Проти фашистської фальсифікації історії» (1939), «Французька буржуазна революція 1789—1794» (1961), 1-го тому тритом. «Історії дипломатії» (1941). Автор багатьох підручників, блискучих істор.-політ, портретів Т. Мора, Наполеона І, Карла XII, Петра І, О. Бісмарка, О. Герцена, Т. Шевченка, С. Вітте та ін.

Тарле Євген Вікторович

Лауреат Держ. премії СРСР (1942, 1943, 1946).

Тв.: Соч., т. 1-12. М„ 1957-62.

Літ.: Из истории обществ, движений и междунар. отношений. Сб. статей в память акад. Е. В. Тарле. М., 1957; Чапкевич Е. И. Евгений Викторович Тарле. М., 1977; Каганович Б. С. Евгений Викторович Тарле и петерб. школа историков. СПб., 1995.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]