Навигация
Повернись живим
 
тим-тор
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ТОМАЗІЙ

(Thomasius) Християн (1.1 1655, м. Лейпциг — 23.IX 1728, м. Галле) — нім. правознавець. Юрид. освіту здобув в ун-ті Франкфурта-на-Одері, де 1679 захистив докт. дисертацію. З 1681 — викладач філософії і права в Лейпц. ун-ті. Від 1694 Т. займав кафедру права в ун-ті м. Галле. Теоретик природного права. Правові й політ, погляди виклав у працях: «Встановлення божественної юриспруденції» (1688), «Про право євангелічних князів у богословських спорах» (1696), «Основи природного права і права народів» (1705), «Серйозні, але добрі й розумні думки та спомини Томазія з приводу різних вибраних судових суперечок» (1720) та ін. Т. відмежовувався від теол. підходів до сутності права.

Томазій Християн

Божеств, право не заперечував, але вважав, що його дія стосується виключно духовного, внутр. світу людини, її суто особистих переконань. Це право ні формою, ні змістом не пов'язане з природ, правом, яке поширюється на сферу публічну, зовнішню. Саме воно є предметом наук, правознавства, залишаючи право божественне схоластиці, теології. Природне право дароване Богом, і на цьому функція Всевишнього в даному процесі закінчується. Сутність природ, права вкорінена у самій природі людей і реалізується в основному природ, законі, що є стрижнем держ. устрою, сусп. правопорядку і моральних відносин, — законі всезагального прагнення до щастя і торжества любові.

Значну увагу Т. приділив відмежуванню моралі від права. На його думку, в основі поведінки людини мають бути три правила:

1) вчиняй так, як повинні вчиняти інші;

2) роби іншим те, що ти хочеш, аби вони робили тобі; 3) чого ти не хочеш, щоб інші тобі робили, того й ти їм не роби. Перше правило Т. вважав правилом чесної поведінки, відносячи його виключно до моральної сфери; друге — правилом достойної поведінки, яке стосується і моралі, і політики; третє — правилом правомір. поведінки, правилом справедливості, яке й становить основу сфери права. Лінію розмежування між нормами моралі й нормами позит. права Т. проводить шляхом розрізнення понять «порада» і «наказ». Порада походить від учителя, наставника і спрямовується на дух. переконання людини, породження в її душі відчуття внутрішнього, позит. обов'язку, усвідомлення потреби визначеної поведінки. Наказ формулюється д-вою, правителем і зорієнтований на примус, на спонукання до зовнішнього, негат. обов'язку під страхом або з надією, залежних від волі законодавця, на запобігання несправедливості, на охорону порядку в д-ві й сусп-ві.

Об'єкт моралі — гр-ни мудрі, розумні, сумлінні, об'єкт права — тупоголові, безтолкові, несумлінні. Завдання мудрого законодавця — підпорядкувати останніх розум, правилам поведінки, а також ще трьом правилам-директивам: 1) стримувати негативне бажання (користолюбство, честолюбство тощо), тобто захищати внутр. світ особи; 2) спонукати до гуманних вчинків, тобто охороняти зовн. світ індивіда; 3) зупиняти в діях, спрямованих на підрив основ цього зовн. світу. Перша директива мала виконуватися шляхом застосування поради, друга — за порадою і наказом, третя — виключно через наказ, тобто через позит. закон. Частина природ, прав людини не потребує закріплення у позит. законах, ін. частина підлягає унормуванню д-вою. Але позит. право підпорядковується як моралі, так і природ, праву. Оригінальним у вченні Т. є розуміння свободи. Він вважав, що у первісному стані, на відміну від природ, права, її бути не може, оскільки справжня свобода має своїм джерелом не тільки Богом дарований людині розум, а й позитивне право, яке шляхом примусу обмежує свавілля у сусп-ві. Отже, справжня свобода — це поєднання природ, духовної рівності людей, їх природ, прагнень і діяльності із зовнішнім, позит. правом. Нетрадиційною є і думка Т. про можливість досягнення повної рівності у свободі, хоча це, на його погляд, справа далекого майбутнього, коли людство ліквідує приватну власність, яка не є природ, правом і стала гол. причиною зла і несправедливості, поділу сусп-ва на багатих і бідних. У поглядах на виникнення і сутність д-ви Т. був послідовником С. Пуфендорфа. На його погляд, в основу сусп. договору при утворенні д-ви покладено три нормат. акти: 1) ухвала про об'єднання людей в одне соціальне ціле; 2) закон про форму правління; 3) договір про обрання правителів і підпорядкування їм підданих. Найкращою з відомих форм держ. правління Т. вважав освічений абсолютизм, а обов'язком освіченого монарха — бути «дійсно моральною особою», ставити мораль над правом, особливо позитивним.

Літ.: Деборин А. М. Социально-полит, учения нового и новейшего времени, т. 2. Очерки социально-полит, мысли в Германии кон. XVII — нач. XVIII в. М., 1967; Деев Н. Н. Разграничение права и морали в естествен-ноправ. учении Христиана Томазия. «Проблемы гос-ва и права на совр. этапе», 1974, в. 8; Мироненко О. М. Права і свободи людини у політ, і прав, вченнях мислителів Німеччини. К., 1995; Баскин Ю. Я. Проблема свободы в философии права Христиана Томазия. «Изв. вузов. Правоведение», 1999, № 2.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]