ТОМАКІВСЬКА СІЧ

- козац. укріплення 16 ст. на о. Томаківка побл. сучасного м. Марганець Нікопольського р-ну Дніпроп. обл. (тепер затоплено Каховським водосховищем), один з осередків низового (запорізького) козацтва з 70-х рр. 16 ст. до 1593. Як поселення уходників (людей, що займалися сезон, промислом) уперше згадано в люстрації Черкас, староства 1552. Т. С. була базою, з якої козаки здійснювали свої військ, походи. Січ підтримувала відносини з Кримським ханством і Моск. д-вою. Наприкінці 1593, скориставшись відсутністю осн. частини запоріз. козаків [вони брали участь в антипольс. повстанні К. Косинського (1591 — 93)], татари напали на Т. С. і зруйнували її.

Двічі (1590, 1593) рішенням вального сейму Речі Посполитої Т. С. проголошувалася поза законом. 1593 запоріз. козацтво перемістилося на о. Базавлук у гирлі річок Чортом-лика, Підпільної та Скорбної (Базавлуцька Січ; існувала до 1638; тепер місце її розташування теж затоплено Каховським водосховищем).

Літ.: Сергієнко Г. Біля витоків укр. козацтва і Запороз. Січі. УІЖ, 1992, № 12; Щербак В. Запороз. Січ як фактор консолідації укр. козацтва до серед. XVII ст. УІЖ, 1995, № 5; Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1995, т. 7; Козац. Січі: нариси з історії укр. козацтва XVI—XIX ст. К., 1998; Гурбик А. Виникнення Запоріз. Січі: хронологічний та тер. аспекти проблеми. УІЖ, 1999, № 6.

О. В. Кресін.