Навигация
 
тот-тяж
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ТРАНСПОРТНІ СУДИ

- спец, судові установи в УСРР/УРСР, які розглядали справи про злочини на транспорті. З 1920 діяли у формі рев.-військових трибуналів. За постановою ЦВК і РНК СРСР від 27.ХІ 1930 у Києві, Харкові й Дніпропетровську були утворені залізничні лінійні суди. Вони діяли як суди першої інстанції у складі одного пост, судді (голови) і двох нар. засідателів з працівників тр-ту. Голова залізнич. лінійного суду призначався Президією ВУЦВК за поданням НКЮ УСРР з-поміж членів міжрайсуду.

До підсудності залізнич. лінійних судів належали справи про злочини, пов'язані з роботою тр-ту (злісне порушення труд, дисципліни, порушення правил руху, недоброякісний ремонт, простої вагонів тощо), навіть якщо обвинувачуваний не був працівником тр-ту. Залізничні лінійні суди як суди спеціальні входили до суд. системи УСРР на своєрідних засадах. Від лист. 1930 до серпня 1932 вони були складовою частиною Харків., Київ, і Дніпропетровського міжрайонних, а пізніше обл. судів. Постановою ЦВК і РНК СРСР від 27.УІІІ 1933 залізничні лінійні суди були вилучені з відання союз, республік і передані до системи ВС СРСР. Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 червня 1934 на тер. УСРР були утворені спец, воднотрансп. суди Чорноморського і Дніпровського басейнів. Вони вирішували справи про держ. (контрреволюційні) та особливо небезпечні злочини проти порядку управління на вод. тр-ті, порушення труд, дисципліни, правил утримання шляхів, неякісний ремонт, розкрадання майна, спекуляцію, хуліганство та ін. злочини, що порушували норм, роботу вод. тр-ту. За Законом про судоустрій СРСР, союз, та авт. республік лінійні суди залізнич. і вод. тр-ту як спец, суди належали до суд. органів СРСР і підпорядковувалися Верх. Суду СРСР. Підсудність цих судів залишалася такою самою, якою була встановлена при їх організації. В УРСР діяли залізничні лінійні суди (по одному на кожній залізниці) та два лінійних суди вод. тр-ту — Азово-Чорно-морського і Дніпровського басейнів. їх пост, склад (голова, заступники і члени) обирався ВР СРСР на 5 років, а нар. засідателі — обл. радами депутатів трудящих. Розглядали справи у складі голови, його заступника або члена суду і двох нар. засідателів. Ка-сац. інстанцією для лінійних судів залізнич. і вод. тр-ту був ВС СРСР (відповідно залізнична колегія або водно-трансп. колегія). Ці колегії могли також розглядати крим. справи, віднесені до їх компетенції по першій інстанції, у складі головуючого — голови або члена відповід. колегії і двох нар. засідателів, а протести і скарги на вироки підпорядкованих їм судів — у складі трьох її членів.

Під час Вел. Вітчизняної війни Положенням про військові трибунали від 22.VI 1941 у місцевостях, де було оголошено воєн, стан, і в районах воєн, дій (з 1943 — на всіх залізницях та вод. тр-ті) лінійні суди залізнич. і вод. тр-ту були реорганізовані у військ, трибунали відповід. залізниць і басейнів (морських, річкових). Після закінчення війни військ, лінійні суди залізнич. і вод. тр-ту було відновлено. 1948 у Києві утворено ок-руж. суд залізнич. тр-ту як суд другої інстанції для лінійних судів залізнич. тр-ту на тер. УРСР і суд першої інстанції з розгляду особливо важливих справ. 24.VI 1953 указом Президії ВР СРСР лінійні суди залізнич. та лінійні суди вод. тр-ту були об'єднані в єдині лінійні Т. с. Окружні суди залізнич. тр-ту були перетв. на окружні Т. с, і на них були покладені функції розгляду скарг та протестів на вироки і визначення лінійних Т. с, а також розгляд (як у судах першої інстанції) крим. справ про великі катастрофи та аварії, великі крадіжки держ. майна та службові злочини кер. працівників залізниць, пароплавств. Залізнична та воднотранспортна колегії були об'єднані в трансп. колегію ВС СРСР, і на неї було покладено розгляд протестів на вироки, які набували закон, сили, та на визначення лінійних Т. с, а також скарг і протестів на вироки та визначення окруж. Т. с.

Законом ВР СРСР від 12.ІІ 1957 лінійні та окружні Т. с. на залізнич. і вод. тр-ті були скасовані, а віднесені до їх ведення справи передані до компетенції народних, обл. судів, верх, судів союз, республік. Див. також Революційні військові трибунали.

Літ.: Сусло Д. С. Історія суду Рад. України (1917— 1967 pp.). К., 1968; Хрестоматія з історії д-ви і права України, т. 1—2. К., 1997.

В. А. Чехович.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]