Навигация
 
у-уман
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

УКРАЇНКА

Леся [Леся Українка; справжнє прізв., ім'я та по батькові — Косач-Квітка Лариса Петрівна; 13(25).II 1871, м. Новоград-Волинський, тепер Житом, обл. — 19.УІІ (1.УІІІ) 1913, м. Сурамі, Грузія; похована у Києві] — укр. поетеса і громадська діячка. Мати У. — письменниця Олена Пчілка, батько — П. А Косач, юрист. Здобула ґрунтовну дом. освіту. Знала 10 мов, у 19 років написала для мол. сестер «Стародавню історію східних народів». У 90-х рр. встановила зв'язок із с.-д. орг-ціями Києва і Львова. За рев. діяльність переслідувалася цар. урядом. Друкуватися почала 1884 у Львові в журн. «Зоря». В поезії У. переважає громад.-політ, лірика, пройнята ідеями гуманізму. Сусп.-політ, погляди У. значною мірою сформувалися під впливом творів М. П. Драгоманова, І. Я. Франка, європ. соціалістів. Ці погляди знайшли свій вияв у працях У.

Леся Українка

«Державний лад» (1898, незакінчена), «Безпардонний "патріотизм"» (1895), «Не так тії вороги, як добрії люди» (1897), у післямові до брошури польс. соціаліста Ш. Дікштейна «Хто з чого жиє» (1901) та ін. Походження д-ви У. пов'язувала із «завоюванням» одного народу іншим. З ін. боку, д-ву вона розуміла не тільки як об'єднання одного або кількох народів, підкорених «одному царю або одному правителю», а й як зосередження політичної влади в руках панівного класу. У. гостро критикувала абс. монархію Росії. У ст. «Голос однієї російської ув'язненої» (1896) вона засуджувала не окр. сторони самодержавства, а всю імперську систему, називала цар. Росію тюрмою народів. Абс. монархію зображувала як владу, що не обмежена законом і спирається на насильство та свавілля. Проблему співвідношення свободи і держ. влади, прав і свобод людини У. розглядала в тісному зв'язку з проблемою економічної та політичної свободи. Поняття свободи людини сприймалося нею ширше, ніж поняття прав людини. Наявність юридично закріплених політ, прав гр-н у д-ві, зазначала У, ще не означає наявність свободи для трудящих. Констатуючи юрид. рівність гр-н Швейцарії, вона зауважувала, що свободи для трудящих досі не досягнуто в жодній д-ві. Найвільнішою д-вою, писала вона у праці «Державний лад», можна назвати таку, де люди мають усі права, які тільки встановлені у світі. Повнота політ, свободи, наявність широких соціальних і політ, прав (передусім свободи слова і совісті), участь гр-н в управлінні сусп-вом залежали, на її думку, як від держ. устрою, так і від екон. умов, що є його основою. Держ. устрій, за якого «гроші, вшська, поліція і уряд» перебувають «у руках багачів», не може дати ні політичної, ні екон. свободи трудящим. Досягнення політичної свободи юна вбачала у «суспільній і культурній» перебудові д-ви при обов'язковому «фактичному визволенні робітників» (до робітників У. відносила бщне селянство, робіт, клас, трудову інтелігенцію), яке є неможливим без знищення експлуатації, класів, приват, власності. Серед нагальних політ, свобод У. називала свободу слова і совісті. Свободу слова вона розуміла як гарантоване право висловлювати свої думки в пресі, на зборах, у т. ч. критикувати наявний лад. Свобода совісті, за У., — це право людини на «релігійне почуття», вільне від насильницького нав'язування релігії. До проблеми нац. свободи У. підходила з позицій взаємоповажання народів і солідарності трудящих. Розірваність укр. земель розглядала як тимчасове явище. У. активно виступала за возз'єднання укр. територій у складі вільної д-ви. Вона вбачала повноту політ, свободи народу в наявності «власного закону, свого права», в утвердженні народовладдя. Те.: Публікації. Статті. Дослідження, т. 2. К., 1956; Зібр. тв., т. 1-12. К., 1975-79.

Літ.: Головаха І. Сусп.-політ, і філос. погляди Лесі Українки. К., 1953; Косач-Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і творчості. Н.-Й., 1970; Костюк Г. Леся Українка і Винниченко. «Сучасність», 1971, № 7; Скоропис О. Незнана Леся Українка. Листи Лесі Українки до Михайла Кривинюка. «Дніпро», 1995, № 5—6; Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. Історія політ, і прав, вчень. К., 2001.

О. Ф. Скакун.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]