УХИЛЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ

- передбачені КК України умисні дії засудженої за злочин особи, які полягають у намаганні уникнути належного і повного виконання призначеного судом покарання. Якщо особа ухиляється від сплати штрафу або від позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, то це діяння відповідно до ч. 1 ст. 389 КК карається випр. роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на той самий строк. Ухилення від відбування громад, чи випр. робіт особою, засудженою до цього покарання, карається арештом на строк до 6 міс. або обмеженням волі на строк до З років (ч. 2 ст. 389).

Самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або системат. порушення громад, порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, засудженою до обмеження волі згідно з ч. 1 ст. 390, карається позбавленням волі на строк до 3 років.

Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочас. виїзд, після закінчення строку виїзду карається обмеженням волі на строк до 2 років або позбавленням волі на той самий строк (ч. 2 ст. 390). Відповідно до ч. З ст. 390 неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду карається позбавленням волі на строк до 3 років.

О. М. Костенко.