УЯВНА ОБОРОНА

— дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання (ст. 37 КК України). В ряді випадків, з різних об'єктив, і суб'єктив. причин, особа, яка захищається, може неправильно оцінювати вчинки ін. людей, помилково вважаючи їх суспільно небезпеч. посяганням (напр., чоловік у нетверезому стані переплутав будинки і намагався увійти до чужого будинку, внаслідок чого йому було заподіяно шкоду господарем будинку). Відповідальність за спричинену шкоду у стані У. о. залежить від характеру допущеної помилки. Отже, заподіяння потерпілому шкоди у стані У. о. не виключає крим. відповідальності. Крим.-прав, оцінка заподіяння шкоди у стані У. о.:

1. Якщо обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, У. о. не тягне за собою крим. відповідальності. Через таку добросовісну помилку особа впевнена, що її дії є законними. Наявність достатніх підстав для помилки щодо реальності суспільно небезпеч. посягання визначається залежно від обставин справи і від того, як сприймала б відповідну ситуацію ін. особа. В такому випадку крим. відповідальність виключається, оскільки дії, вчинені у стані У. о., розцінюються як вчинені за умов реальної необхідної оборони.

2. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповід. реального посягання, вона підлягає крим. відповідальності як за перевищення меж необхід. оборони. Така відповідальність настає лише у випадку заподіяння потерпілому смерті (ст. 118) або тяжких тілес, ушкоджень (ст. 124).

3. Якщо особа в обстановці, що склалася, не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпеч. посягання, вона підлягає крим. відповідальності за заподіяння шкоди через необережність. Тобто об'єктивні та суб'єктивні обставини в той момент не давали достатніх підстав вважати наявним суспільно небезпечне посягання. Проте особа все ж помиляється і заподіює шкоду особі, яка в дійсності не вчиняє посягання. Особа, яка заподіює шкоду в стані У. о., діє не умисно, а з необережності. Вона може підлягати крим. відповідальності лише за вбивство через необережність (ст. 119) чи необережне тяжке або серед, тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128).

Літ.: Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. X., 1991; Крим, право України. Заг. частина. К.-Х., 2001; Наук.-практ. коментар Крим, кодексу України від 5 квітня 2001 року. К., 2001.

О. О. Кваша.