Навигация
Повернись живим
 
ч
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЧИЛІ

Республіка Чилі (Chile, Republica de Chile) — д-ва в пд.-зх. частині Південної Америки на узбережжі Тихого океану. Тер. — 756,9 тис. км2. Нас. — 15,665 млн. чол. (2003, оц.): метиси (бл. 70 %), нащадки європейців (25 %), індіанці (5 %). Столиця — м. Сантьяго. Адм.-тер. поділ — 13 регіонів. Офіційна мова — іспанська. Грошова одиниця — чилійський песо. Нац. свято — День незалежності (18 вересня). До поч. європ. колонізації на тер. Ч. існували місц. племінні утворення. Тер. сучас. Ч. була відкрита європейцями під час експедиції Ф. Магеллана в 1520. З часом юна стала колонією Іспанії на правах генерал-губернаторства у складі віце-королівства Перу. На поч. 19 ст. у Ч. активізувалася нац.-визв. б-ба. Утворена чил. патріотами Нац. урядова хунта проголосила 18.IX 1810 незалежність Ч. В 1925 була прийнята конституція Ч., яка утвердила презид. республіку. В 1938—41 при владі перебував уряд Нар. фронту, який проводив зем. реформу і націоналізацію підприємств. 1970 перемогу на презид. виборах отримав коаліц. лівий блок на чолі з президентом С. Альєнде. Його промарксист. соціально-екон. політика активізувала праві сили, підтримувані США. 11.IX 1973 у Ч. відбувся військ, переворот, внаслідок якого С. Альєнде загинув. До влади прийшла військ, хунта на чолі з генералом А. Піночетом, за правління якого було розпущено парламент і заборонено всі без винятку політ, партії, хоча соціально-екон. показники розвитку Ч. значно збільшилися порівняно з поперед, урядами. Нову політ, систему д-ви легалізувала конституція 1980, прийнята на плебісциті; вона закріплювала право А. Піночета бути при владі до 1989. Під впливом наростаючого невдоволення народу військ, режимом, міжнар. осуду хунта 1987 спец, декретом ввела багатопартійність, за винятком промарксист. партій. У 1988 шляхом плебісциту більшість населення висловилася проти подовження повноважень А. Піночета. 14.ХІІ 1989 на презид. виборах отримав перемогу лідер Христ.-дем. партії П. Ейлвін.

Державний герб Республіки Чилі

Ч. — презид. унітарна республіка. Діє конституція 1980 (зі змінами і доп. 1989, 1993, 1997). Главою д-ви і уряду є президент, який обирається шляхом заг. прямих виборів на 6 років. Законод. влада належить двопалат. парламенту — Національному конгресу. Верхня палата — сенат, склад якого (49 сенаторів) оновлюється кожні 4 роки (38 обираються шляхом заг. виборів, інші — призначаються), і палати депутатів (120 депутатів), які обираються шляхом заг. прямих виборів на 5 років. Суд. влада представлена Верх, судом і Конст. трибуналом. Ч. - член ООН з 1945, ОАД з 1945, ЛАЕС з 1975 та ін. міжнар. і регіон, організацій. Дип. відносини України з Ч. встановлено 28.1 1992.

В. Л. Федоренко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]