Навигация
Повернись живим
 
ю
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЮЛІЙ ЦЕЗАР

Гай (Julius Caesar Gaius; бл. 100 до н. е., Рим — 15.III 44 до н. е., там же)

— давньорим. держ. діяч, полководець. Політ, кар'єру почав з відновлення партії популярів (партії рим. плебсу). В 73 до н. е. його обрано військовим трибуном, у 68 до н. е. — квестором, згодом — претором, намісником у рим. провінції Іспанії Далекій. За ініціативи Ю. Ц. утворено перший тріумвірат, до якого увійшли також Гней Помпей і Марк Ліциній Красс. Цей союз держ. діячів став фактично таєм. урядом на чолі з Ю. Ц. У 60 до н. е. Ю. Ц. обрано консулом, у 59 до н. е. він провів через нар. збори аграрний закон, згідно з яким землю отримували не тільки ветерани армії Помпея, а й частина найбідніших рим. громадян. Того самого року він домігся призначення себе, Красса та Помпея проконсулами провінцій, провів закон про суворе покарання осіб, які використовували власне адм. становище у провінціях з метою вимагання грошей у місц. населення, чим забезпечив собі широку популярність. Наст, кроком, здійсненим в інтересах

Гай Юлій Цезар

вершників (одного з привілейованих станів) Риму, стало зниження за ініціативи Ю. Ц. на третину відкупної ціни на збирання податків у провінції Азія. Упродовж 49-45 до н. е. Ю. Ц. брав участь у громадян, війні, здобувши ряд перемог над політ, противниками. В 44 до н. е. був проголошений довіч. диктатором Риму, на 10 років отримав консул, владу та владу трибуна, префекта моралі, право першим голосувати в сенаті, рекомендувати половину кандидатів у магістрат, право розподілу провінцій між проконсулами, розпоряджання військом, держ. скарбницею тощо. Фактично це означало не-обмеж. владу Ю. Ц., всі рішення якого вважалися наперед схваленими нар. зборами та сенатом. Після проголошення Ю. Ц. диктатором він відновив у громадян, правах усіх, кого переслідували за правління Сулли (82— 79 до н. е.). Реформи Ю. Ц., спрямовані на реорганізацію політ, життя Риму, проводилися з метою зміцнення та централізації держ. апарату. Реформувавши сенат, він вивів з нього своїх супротивників і збільшив кількість сенаторів до 900 в основному за рахунок провінц. знаті. До того ж, ця знать отримала рим. громадянство (лат. право). Ю. Ц. запровадив також закони про збільшення кількості гол. держ. посад, упорядкував управління в провінціях, організував заг. перепис-ценз тощо. Особливу увагу Ю. Ц. звертав на відносини Риму з провінціями. Було ухвалено закон про самоуправління муніципіїв, згідно з яким право на самоуправління було надано багатьом містам Галлії та Іспанії. З метою обмеження розкрадання у провінціях запровадив суворий закон проти здирництва і зловживань. Ю. Ц. видав низку законів проти розкошів рим. сенаторів. Водночас було різко скорочено кількість рим. громадян (з 320 тис. до 150 тис), які мали право на отримання безкоштовного хліба від д-ви. Визначальними методами реформ стало поєднання примусу з переконанням, твердості й рішучості із поблажливістю до переможених. Ю. Ц. провів фін. реформу, вперше відкарбувавши золоту монету — динарій, що згодом став єдиною грош. одиницею Риму. Було здійснено реформу календаря (запроваджено т. з. юліанський календар). Цезар — автор творів «Записки про Галльську війну» та «Нотатки про Громадянську війну», в яких висловив міркування про необхідність концентрації влади в одних руках та посилення викон. влади у Римі. Опорою влади Ю. Ц. стали представники міських громад і провінц. знать. Шаною та відданістю користувався він і серед своїх легіонерів. Але через надмірне честолюбство, жадобу влади і слави, встановлення самому собі нечуваних доти почестей і звань Ю. Ц. відштовхнув від себе значну частину рим. громадян. В результаті змови сенаторської аристократії на чолі з Марком Юнієм Брутом, Децимом Юнієм Брутом і Гаєм Кассієм Лонгіном на березневі іди 44 до н. е. Ю. Ц. було вбито у сенаті. В історію Риму Цезар увійшов як творець військ, монархії (імперії).

Тв.: Записки Юлия Цезаря и его продолжателей о Галльской войне, о Гражданской войне, об Александрийской войне, об Африканской войне. М.-Ленинград, 1948.

Літ.: Утченко С. Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи. М., 1969; Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. М., 1990; Плутарх. Порівн. життєписи. К., 1991; Дуров В. С. Юлий Цезарь. Человек и писатель. Ленинград, 1991; Le Во-hec Y. Cesar, chef de guerre. Monaco, 2001; Canfora L. Cesar, le dictateur democrate. Paris, 2001.

С. С. Бульбенюк.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   ю   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]