ЮРИДИЧНА МОВА

- функц. різновид літ. мови з характерними лінгвостиліст. і структурно-жанровими ознаками, зумовленими специфікою правової сфери та комунікат. профес. потреби в ній. Осн. характеристиками Ю. м. є точність, офіційність, лог. послідовність, високий рівень стандартизації тощо. Залежно від конкретних сфер юрид. діяльності (зак-во, судочинство, нотаріат, юрид. наука, юрид. освіта тощо) Ю. м. має функц.-стильові та жанрово-стильові особливості. Вони є предметом вивчення як юрид. науки, так і мовознавства, зокрема такої спеціалізованої наук, галузі, як юридична лінгвістика.

Літ.: Ушаков А. А. Очерки по законодательной стилистике, ч. 1. Пермь, 1967; Язык закона. Иркутск, 1997; Артикуца Н. В. Мова права і юрид. термінологія. К., 2004.

Н. В. Артикуца.