Навигация
 
я
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЯСА ЧИНГІСХАНА

(тур. - закон, статут) — перша пам'ятка монг. феодального права. Прийнята на великому курултаї (з'їзді) монг. ханів 1206. Ориг. текст монг. мовою не зберігся. Відома з «Таємної історії монголів» (13 ст.), «Збірника літописів» перс, історика. Рашид-ад-діна (1247—1318), праць араб, істориків Джувейні (1226—1283) та Макрізі (1364—1442), записок араб, мандрівника Ібн-Батути (1302—1377), праць вірм. літописців Вардана і Магакія (13 ст.). Джувейні у своїй «Історії завойовника світу» (1260) повідомив, що Я. Ч. було написано на аркушах, які зберігалися у найближчих родичів Чингісхана. При обранні хана або перед військ, походами її приносили на раду і з нею звіряли ухвалювані рішення. В Я. ч. містила норми звичаєвого права монголів, норми держ., адм., крим. та цив. права, положення про торгівлю, податки, повинності, мисливство, релігію тощо. Яса закріплювала систему феод, кочової ієрархії. Найвищим станом вважалися хани і нойони. Вони становили раду при вел. хані. Згадувався і середній стан — тархани. Вони також володіли знач, привілеями — звільнялися від податків, не ділили здобич з іншими, мали вільний доступ до хана, звільнялися від покарання до 9 разів. Албату (просте населення) відбувало повинності й служби на користь ханів та нойонів, на час війни зараховувалося до війська. Дуже суворими були крим.-прав, санкції Я. Ч.: смертна кара призначалася за непідкорення повелінням хана, порушення військ, дисципліни, крадіжку коня, неправдиві свідчення, неповагу до старших, триразове банкрутство, порушення правил забою призначених для їжі тварин, втручання у сварку двох третього та ін. Звичайним видом смерт. кари було переломлення хребта. Застосовувалися й ін. види покарань: удари палицею, батогом, штрафи. Яса справила вплив на розвиток зак-ва монголів і монг. династій у Китаї — на «Нові закони династії Юань», видані за Хубілай-хана, «Збірник дисциплінарних законів» Буянту-хана (1312), «Загальні закони великої Юаньської династії» імператора Шоди-Бала. Після розпаду Монг. імперії норми Я. Ч. продовжували діяти серед тюркських і монг. кочових племен. У частини монголів і татар вони діяли до прийняття ісламу за хана Узбека (правив у 1312—40), в корінних Монголії) — до прийняття в кін. 16 ст. буддизму, коли було ухвалено відомі монголо-ойратські закони «Їх цааз» («Велике уложення») 1640 і «Халха джирум» (1709).

Літ.: Патканов К. П. История монголов инока Магакии. СПб., 1871; Приселков М. Д. Хан. ярлыки. Пг„ 1916; Ря-зановский В. А. Монг. право (преимущественно обычное). Харбин, 1931; Рязановский В. А. Великая Яса Чингизхана. Харбин, 1933; Владимирцов Б. Я. Обществ, строй монголов. Монг. кочевой феодализм. Ленинград, 1934; Бартольд В. В. Туркестан в эпоху монг. нашествия, т. 1. М., 1963.

Л. М. Маймескулов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]