ГІМНАЗІЯ

(грец. — тренувати) — 1) Навч.-виховний заклад у Давній Греції. Приблизно з кін. 5 ст. Г. стали осв. осередками: в них вели бесіди філософи, ритори тощо. В кожному грец. місті була одна або кілька Г. Найвідоміші з них — Дромос (у Спарті), Академія (засн. Платоном), Лікейон (засн. Арістотелем) і Кіносар (усі три - в Афінах) та ін. 2) Середній загальноосв. навч. заклад переважно з гуманітар. ухилом. Перші Г. як середні навч. заклади виникли в 16 ст. у Німеччині та деяких ін. країнах Європи. У дорев. Росії перша Г. засн. в Санкт-Петербурзі 1726 при Академії наук; друга — в Москві (1755); третя — в Казані (1758). Починаючи з 1804, в кожному губ. місті відкривалися чоловічі Г., у т. ч. в Україні: в Полтаві й Одесі (1804), Чернігові, Новгород-Сіверському, Харкові й Катеринославі (1805), Києві (1809). Строк навчання становив 4 роки (з 1804), 7 років (з 1828), 8 років (з 1871). 1862 з'явилися жіночі Г. зі строком навчання 7 років (8 клас — педагогічний). У 1864 встановлено три типи Г.: класичні з викладанням двох давніх мов; класичні з викладанням лат. мови; реальні без викладання давніх мов (з 1871 — реальні уч-ща). Випускники класичних Г. могли вступати до ун-тів, а реальних — тільки у вищі тех. навч. заклади. В 1863—82 заг. середню освіту давали військові Г. (з 1873 строк навчання — 7 років). У 1917 чол. і жін. Г. реорганізовано в загальноосв. школи.

В наш час Г. як середні загальноосв. навч. заклади (в т. ч. з поглибленим вивченням окр. предметів) існують в Україні, Росії, ін. країнах СНД, а також у ряді європ. країн. В Україні Г. — це середній загальноосв. навч. заклад 2—3-го ступенів з поглибленим вивченням певних предметів згідно з профілем Г. Прав, статус і порядок діяльності цих закладів визначено Законами України «Про освіту» (1991) і «Про загальну середню освіту» (1999), Положенням про загальноосвітній навчальний заклад (затв. КМ України 14.VI 2000), іншими нормативно-правовими актами про освіту, а також їхніми статутами (положеннями).

О. О. Самойленко. В. П. Нагребельний.