ГУБЕРСЬКИЙ

Леонід Васильович (4.Х 1941, м. Миргород Полт. обл.) — укр. філософ, дипломат, доктор філос. наук з 1992, професор з 1989, академік НАН України з 2003, чл.-кор. АПН України з 1995, засл. працівник освіти України з 1991. Закін. 1969 філос. ф-т, а 1973 — аспірантуру Київ, ун-ту. Відтоді працював у цьому вузі: асистент, ст. викладач, доцент, професор, зав. кафедри, заст. декана філос. ф-ту. В 1976—78 — радник Центр, ун-ту (Гавана, Куба). З 1978 — знову в Київ, ун-ті: заст. декана філос. ф-ту, з 1982 — проректор з міжнар. зв'язків; з 1988 — проректор з навч. роботи; з 1994 — проректор й одночасно

директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Заст. академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України. Член Громад, ради експертів із внутрішньополіт. питань при Президентові України, член К-ту з Держ. премій України в галузі науки і техніки, Нац. комісії України у справах ЮНЕСКО, експертної ради К-ту ВР України у закорд. справах, наук, ради при МЗС України. Віце-президент т-ва «Знання України». Гол. редактор наук, вісників «Міжнародні відносини», «Актуальні проблеми міжнародних відносин». Має ранг надзв. і повноваж. посла України.

Досліджує проблеми філософії політики та соціальної філософії, філос. питання міжнар. відносин, вищої школи. Осн. праці: «Духовне оновлення суспільства» (1980), «Матеріальне і духовне» (1986), «Наукова ідеологія і особа» (1988), «Людина в сфері гуманітарного пізнання» (1998), «Висока місія: Сторінки історії Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Т. Шевченка» (1999), «Філософія», «Політологія», «Людина і світ» (всі три — 2001), «Культура. Ідеологія. Особистість» (2002). Співавтор видань «Філософія політики. Короткий енциклопедичний словник» (2002), «Філософія політики. Хрестоматія» (т. 2—4) і «Філософія політики. Підручник» (обидва —2003).

В. М. Матвієнко.