ДЕЛІКТ КОНСТИТУЦІЙНИЙ

(лат. delictum — провина, проступок) — суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), яке посягає на основи конст. ладу, організацію ггублїч. влади, права і свободи людини та гр-нина, за вчинення якого передбачені заходи конст.-прав. відповідальності. Є самост. видом правопорушення. Виступає підставою відповідальності конституційної. Складові елементи Д. к.: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Об'єктом Д. к. є конст. правовідносини щодо найвищих соціальних цінностей, таких, як людина, її права і свободи (ст. З, 21 Конституції України), народовладдя і нар. волевиявлення (ст. 5, 69—71), здійснення влади на основі її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6), місц. самоврядування (ст. 7, 140—146) тощо. В узагальненому вигляді об'єктами Д. к. виступають конст. законність та правопорядок як елементи конст. ладу України. Оскільки особливістю об'єкта Д. к. є те, що він перебуває у сфері реалізації базових, основоположних сусп. відносин, сусп. небезпечність Д. к. досить велика. Склади окр. Д. к. навіть трансформуються у склади крим. правопорушень. Об'єкт, сторона Д. к. — діяння у формі дії чи бездіяльності, яке порушує норми і принципи конст. права. Спричинення шкоди не є обов'язковою ознакою Д. к., оскільки переважна більшість їх складів є формальними. Іноді для кваліфікації діяння як Д. к. достатньо лише загрози спричинення такої шкоди. Коло суб'єктів Д. к. значно ширше, ніж коло суб'єктів ш. видів правопорушень. Ними можуть бути майже всі суб'єкти конст.-прав. відносин, за винятком народу, нації, нац. меншин і корінних народів, зокрема: 1) держава; 2) органи і посад, особи держ. влади; 3) органи і посад, особи місц. самоврядування; 4) об'єднання гр-н, політ, партії, к-ти і комісії представн. органів, виб. комісії тощо; 5) депутати представн. органів держ. влади і місц. самоврядування; 6) людина і гр-нин (гр-нин України, гр-нин іноз. д-ви, особа без громадянства, біженець). Необхід. елементом суб'єктивної сторони Д. к. є вина, яка може виступати у формі як умислу, так і необережності. В конст. праві вина має свою специфіку залежно від того, чи є суб'єкти Д. к. індивідуальними, колективними або колегіальними. За змістом Д. к. здебільшого має політ, характер; оскільки конст.-прав. відповідальність відображає участь суб'єкта у відносинах, які складаються у сфері організації та здійснення публіч. влади та у сфері взаємовідносин д-ви і особи, а також відображає прагнення суб'єктів до влади, впливу на визначення заг. волі д-ви, кер. ролі в ній. Прав, природа Д. к. зумовлює і наявність специф. санкцій, притаманних тільки конст.-прав. відповідальності (відкликання депутата місц. ради, усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, відставка КМ України, дострокове припинення повноважень ВР України, втрата громадянства, визнання виборів недійсними тощо).

Літ.: Скифский Ф. М. Ответственность за конст. правонарушения. Тюмень, 1998; Виноградов В. А. Конст. ответственность: вопросы теории и прав, регулирование. М., 2000; Лучин В. О. Конст. деликты. «Гос-во и право», 2000, № 1; Наливайко Л. Р. Теор. аспекти конст. делікту. «Д-ва і право», в. 13. К., 2001; Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конст.-прав. відповідальність. «Прав, д-ва», в. 13. К., 2002.

Н. М. Слободян.