ЕФЕКТИВНІСТЬ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ В ОНОВЛЕННЯ ЧИННОГО ВИРОБНИЦТВА

- розраховують з метою визначення оптимального спрямування коштів у реконструкцію і технічне переобладнання чинних підприємств. Такі розрахунки здійснюються в межах загальної теорії ефективності капітальних укладень. Для визначення ефективності капітальних вкладень у реконструкцію і технічне переобладнання обчислюють, як і для нового будівництва, показники загальної (абсолютної) і порівняльної ефективності.

Загальну економічну ефективність капітальних вкладень у реконструкцію або технічне переобладнання визначають як відношення річного приросту прибутку (зниження поточних витрат) від реконструктивних робіт до капітальних вкладень на їх проведення.

У разі, коли капітальні вкладення на будівництво нового підприємства більші, ніж на реконструкцію, а вартість продукції на новому підприємстві нижча (або навпаки), виникає потреба визначення коефіцієнта ефективності капітальних вкладень (Е). При цьому порівняння одноразових і поточних витрат здійснюють за формулою, яка дозволяє привести до сумірності одноразові (капітальні) і поточні (експлуатаційні) витрати в різних умовах:

де О0, О1, О2 - річний обсяг продукції відповідно на чинному підприємстві до реконструкції, після реконструкції і на новому підприємстві, од. продукції; К1;

К1- капітальні вкладення відповідно на реконструкцію і будівництво нового підприємства, грн; O1С1 - щорічні витрати на виробництво збільшеного обсягу продукції на чинному підприємстві після його Реконструкції, грн; (

(О0С0 +O2С2) - такі ж витрати на чинному (за умови виробництва на ньому попереднього обсягу продукції) і на новому підприємствах.

Варіант будівництва нового підприємства забезпечує, як правило, нижчу собівартість продукції, оскільки нові підприємства будують на вищому рівні техніки й технології. Однак капітальні вкладення на його спорудження значно перевищують витрати на реконструкцію чинного піДприємства. Коли К1>К2 і К2<К1

чисельник формули [О1C1-(О0С0 +O2С2) визначає економію на собівартості річного випуску продукції, отриманої за умови будівництва нового підприємства, а знаменник (К2 –К1) - додаткові капітальні вкладення за цим варіантом.

Коефіцієнт Е порівнюють з нормативним Ен. При цьому, якщо Е>Ен, ефективнішою є реконструкція чинного підприємства, якщо ж Е<Ен, ефективнішим є нове будівництво.

Для визначення ефективності капітальних вкладень у реконструкцію чинного підприємства, коли немає потреби чи змоги споруджувати нове підприємство, порівнюють техніко-економічні показники чинного підприємства до і після реконструкції, а також коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на реконструкцію Е з нормативним Ен:

Ця формула дає змогу визначити зниження собівартості річного обсягу продукції, отриманого після реконструкції [О1*(С0 – С1)], і капітальні вкладення на реконструкцію К1. Витрати на реконструкцію ефективні, коли Е>Ен..

Ефективність капітальних вкладень у реконструкцію підприємства визначають також методом порівняння коефіцієнтів рентабельності виробничих фондів чинного підприємства після реконструкції (Пр1:Ф1) та цього ж підприємства до реконструкції і нового підприємства, взятих разом, і обчислюють за формулою

Тут і далі Про, Пр1, Пр2 - річний прибуток відповідно чинного підприємства до і після реконструкції та нового підприємства, грн; Ф0, Ф1 , Ф2 — річні виробничі фонди відповідно чинного підприємства до і після реконструкції та нового підприємства, грн.

Капітальні вкладення в реконструкцію будуть ефективні, якщо

Порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень визначають через зіставлення варіантів реконструкції з новим будівництвом або іншими варіантами реконструкції. При цьому для кожного

варіанта обчислюють річні приведені витрати - суму поточних витрат (собівартості) і капітальних вкладень, приведених до річної величини. Найекономічнішим є той варіант, за яким сума приведених витрат буде мінімальною.

Приведені витрати дають змогу визначити не тільки те, який варіант кращий, а й те, наскільки він кращий в абсолютному вияві.

Приведені витрати для варіанта реконструкції (Пр) обчислюють за формулою

для технічного переобладнання Птп) - за формулою

де Кр - капітальні вкладення в оновлення чинного підприємства; Ср - річна собівартість продукції на реконструйованому підприємстві без урахування витрат на соціальні заходи, здійснені в процесі його реконструкції (за їх відсутності в базовому варіанті проектного рішення); Кс -витрати на виконання соціальних заходів (за тієї самої умови); Зф - втрати через простої або зниження рівня використання основних виробничих фондів у період проведення реконструктивних робіт; Кт - різниця економічних оцінок територій, додатково відведених для реконструкції і для нового будівництва; Ез - економічний ефект, отримуваний замовником за умови прискореного введення об'єкта в експлуатацію (порівняно з новим будівництвом).

Капітальні вкладення в реконструкцію або технічне переобладнання підприємства визначають з урахуванням ліквідації основних фондів:

де Вр - витрати на реконструкцію (технічне переобладнання); Фв - вартість основних фондів, що вивільняються внаслідок реконструкції і передаються для використання на інші підприємства (за їх балансовою вартістю); Фз - залишкова вартість основних фондів, що ліквідуються в процесі реконструкції підприємства; Вд - витрати на демонтаж; 3з- втрати від знесення будівель і споруд у районі здійснення реконструктивних робіт; Сл— ліквідні суми.