ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

- систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні рахунки, субрахунки та позабалансові рахунки. Основою побудови П.р.б.о. є групування об'єктів обліку за їхнім економічним змістом (наприклад, рахунки для обліку основних засобів, виробничих запасів, витрат на виробництво тощо). Це дає змогу відображати в бухгалтерському обліку взаємозалежні господарські засоби, джерела їх утворення, а також процеси виробництва, розподілу і використання суспільного продукту. Для спрощення облікових записів у П.р.б.о. кожному синтетичному рахунку та його субрахункам у Плані рахунків надано відповідний код - Цифрове позначення, яке визначає належність його до відповідної групи (класу). Для підприємств, що здійснюють розрахункову діяльність, код усіх синтетичних рахунків складається з двох знаків (цифр) від 01 до 99. Субрахунки нумерують трьома, знаками, останній з яких є додатковим до коду основного синтетичного рахунку (021,101, 201, 301, 701, 991).

У Плані рахунків використано децимальну систему їх кодування, за якої кожна цифра в коді визначає відповідну складову, а саме: класи, синтетичний рахунок, субрахунок. Наприклад, шифр 201 означає:

2 - клас 2 " Запаси ";

0 - синтетичний рахунок "Виробничі запаси";

1 - субрахунок "Сировина і матеріали".

У чинному Плані рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій балансові рахунки та субрахунки до них згруповано в десять класів.

Перший клас "Необоротні активи" містить рахунки, призначені для обліку наявності, надходження і вибуття основних засобів, нематеріальних активів, капітальних інвестицій, інших необоротних активів (рахунки 10-19).

У другому класі "Запаси" об'єднано рахунки, на яких здійснюють облік наявності надходження і вибуття товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва (рахунки від 20 до 28).

До третього класу "Кошти, розрахунки та інші активи" віднесено рахунки, на яких обліковують грошові кошти та їхні еквіваленти, поточні фінансові інвестиції, розрахунки з дебіторами, витрати майбутніх періодів (рахунки від 30 до 39).

У четвертий клас "Власний капітал та забезпечення зобов'язань" об'єднано рахунки, на яких ведуть облік власного капіталу та забезпечень майбутніх витрат і платежів (рахунки від 40 до 49).

До п'ятого класу "Довгострокові зобов'язання" включено рахунки, на яких ведуть облік довгострокових зобов'язань підприємства (рахунки від 50 до 55).

Шостий клас "Поточні зобов'язання" містить рахунки, на яких ведуть облік поточних розрахунків підприємства з постачальниками і підрядниками, з бюджетом, зі страхування, з оплати праці, з учасниками тощо (рахунки від 60 до 69).

До сьомого класу "Доходи і результати діяльності" належать рахунки, на яких ведуть облік доходів та визначають фінансовий результат діяльності підприємства (рахунки від 70 до 79).

До восьмого класу "Витрати за елементами" включено рахунки, на яких ведуть облік економічних елементів витрат (рахунки від 80 до 85).

На рахунках, віднесених до дев'ятого класу "Витрати діяльності", здійснюють облік витрат підприємства за окремими видами його діяльності (рахунки від 90 до 99).

Нульовий клас Плану рахунків містить перелік забалансових рахунків (рахунки від 01 до 08).

Практичне застосування чинного Плану рахунків дає змогу: отримувати необхідну інформацію для внутрішніх і зовнішніх користувачів; складати форми фінансової звітності безпосередньо за даними бухгалтерських рахунків та субрахунків, а також розраховувати за системою національних рахунків макроеконо-мічніпоказники; здійснювати групування, перегрупування, узагальнення та консолідацію облікових даних.