ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ

- почесне звання; особлива відзнака в СРСР за виняткові досягнення у госп. і соціально-культурному будівництві. Встановлена указом Президії ВР СРСР від 27.ХІІ 1938. Звання Г. С. П. присвоювалося Президією ВР СРСР особам, які виявили труд, героїзм, видатною новатор, діяльністю сприяли зростанню ефективності сусп. в-ва, розвитку науки, культури, зміцненню могутності країни. Відповідно до загального положення про ордени, медалі і почесні звання в СРСР Г. С. П. вручалися: найвища нагорода СРСР — орден Леніна, золота медаль «Серп і Молот» і Грамота Президії ВР СРСР. За нові труд, звершення Г. С. П. міг бути відзначений такою самою нагородою вдруге. На ознаменування труд, подвигу двічі Г. С. П. споруджувався бронзовий бюст на його батьківщині або, за рішенням Президії ВР СРСР, — в ін. місці. Особи, удостоєні звання Г. С. П., користуються правами і пільгами у встановленому законодавством України порядку. Зокрема, їм надаються пільги щодо: пенс, забезпечення; оподаткування; мед., санат.-курорт, обслуговування, протезно-ортопед. і лік. забезпечення; будівництва; утримання житла і комунально-побут. послуг; придбання акцій підприємств, що приватизуються; користування трансп. засобами та оплати проїзду; торг.-побут, обслуговування, при відвідуванні культур.-видовищних і спорт.-оздоров-чих закладів; працевлаштування, навчання, перепідготовки і надання відпусток тощо. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (1993) зазначені пільги надаються і Г. С. П., котрі удостоєні цього звання у період Вел. Вітчизн. війни 1941—45, а також особам, нагородженим орденом Слави трьох ступенів.

Є. Я. Кравець.