Навигация
 
демар-державна тер
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЕРЖАВА

— 1) Сукупність людей, території, на якій вони проживають, і суверенної у межах даної території влади. У цьому розумінні термін «держава» є тотожним поняттям «країна», «основний суб'єкт міжнародного права». 2) Організація політ, влади, гол. інститут політичної системи сусп-ва, який спрямовує і організовує за допомогою норм права спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси гр-н. Акумулюючи у своїх руках владні повноваження, Д. політично інтегрує сусп-во і представляє його як у внутрішніх, так і зовн. стосунках.

Виникнення Д. пов'язане з розпадом родо-племін. ладу та утворенням сусп-ва як сукупності людей, об'єднаних спільними інтересами. Функції управління таким сусп-вом, які раніше виконували вожді племен, дедалі більше зосереджувалися у спец. держ. апараті. Цей тривалий, складний і багатогранний процес перетворення публічної влади на владу політичну був опосередкований багатьма екон. і політ, факторами — сусп. поділом праці, виникненням приватної власності, соціальною диференціацією членів сусп-ва та утворенням класів, боротьбою за владу, істор. особливостями кожної епохи тощо. Названі фактори лежать в основі часової типологізації Д. на Д. рабовласницькі, феодальні, капіталістичні, соціалістичні, а також їх різновиди.

Для усіх типів Д. характерні ознаки, що відрізняють Д. від сусп-ва та його політ, організацій: наявність особливого апарату управління (публічної влади); суверенітет Д., тобто її незалежність і самостійність у здійсненні внутр. і зовн. політики; виключне право на прийняття законів та ін. нормат. актів, обов'язкових для усього сусп-ва або його частини; наявність апарату примусу; виключне право Д. визначати грош. систему, встановлювати і стягувати податки та ін. примус, збори з населення для сусп. потреб і утримання апарату управління тощо.

Призначення Д. реалізується через її осн. функції. У найзагальнішому значенні вони класифікуються на функції внутрішні і зовнішні. Більш конкретизованим є поділ функцій Д. на економічну, політичну, ідеологічну, соціальну, екологічну, забезпечення правопорядку та оборони д-ви тощо. Стосовно здійснення політ, влади виділяють три гол. функції: законодавчу, виконавчу і судову. Іноді до них долучають контрольно-наглядову функцію Д. Політ, фактори держ. влади визначають форму Д. Під нею розуміють організацію держ. влади та її устрій. По-перше, це встановлений порядок утворення та організації вищих органів держ. влади. По-друге, це спосіб тер. устрою Д., відповідний порядок взаємовідносин центральної, регіональної і місцевої влад. По-третє, це засоби і методи здійснення держ. (політичної) влади. Отже, форма Д. визначається трьома складовими: формою держ. правління, формою держ. устрою і типом держ. (політичного) режиму. Щодо цих трьох елементів існують відповідні класифікації Д. За формою держ. правління виділяють монархії (абсолютні, дуалістичні, парламентські) і республіки (парламентські, президентські, парламентсько-президентські, президентсько-парламентські); за формою держ. устрою — унітарні Д., федерації і конфедерації; за типом держ. (політичного) режиму — дем. і анти-дем. Д. (авторитарні і тоталітарні). Характером політ, режиму зумовлені і такі поняття, як «правова держава», «соціальна держава», «поліцейська держава» тощо. Поняття «держава» слід відрізняти від внут-рідерж. авт. утворень, які мають деякі зовн. ознаки Д. (свої конституцію, зак-во, органи офіц. влади, відповідні атрибути і символи), але не є суверенними. Це, зокрема, стосується штатів у США, земель у Німеччині, авт. провінцій в Іспанії, республік у Російській Федерації, АР Крим в Україні тощо. За всієї різноманітності Д. за формами правління, держ. устрою, політ, режимом загальною тенденцією у сучас. період є зростання ролі Д. у вирішенні проблем сусп. розвитку. Найприйнятнішою моделлю при цьому визнається Д., яка основою своєї діяльності вважає задоволення загальносоціальних потреб, забезпечення прав та інтересів людини і гр-нина.

Літ.: Палиенко Н. И. Суверенитет. Истор. развитие идеи суверенитета и ее правовое значение. Ярославль, 1903; Гумбольдт В. Опыт установления пределов гос. деятельности. СПб., 1908; Четверний В. А. Дем. конст. гос-во: Введение в теорию. М., 1993; Тимошенко В. І. Правова д-ва. К., 1994; Історія д-ви і права України, ч. 1—2. К., 1996.

Ю. С. Шемшученко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]