ЕЙЗЕНХАУЕР

(Eisenhower) Дуайт Дейвід (14.Х 1890, м. Денісон, шт. Техас - 28.III 1969, Вашингтон) — амер. держ. і військ, діяч, генерал армії з 1944. Закін. 1915 військ, академію у Вест-Пойнті, 1926 — академію ген. штабу армії США. Під час Другої світ, війни був командувачем амер. військ в Європі (з червня 1942), верх, головнокомандувачем союз, військ у Пн. Африці (з лист. 1942) та експедиц. військ союзників у Зх. Європі (з груд. 1943). У червні 1944 під його командуванням союзники здійснили висадку військ на Пн. Франції (відкрили т. з. другий фронт). У липні — листопаді 1945 — командувач амер. окупаційних військ у Німеччині. В 1945—48 — нач. ген. штабу амер. армії. З червня 1948 по 1952 — ректор Колумбійського ун-ту. В 1950—52 був верх, головнокомандувачем збройних сил НАТО у Європі. Двічі (1952, 1956) обирався президентом США. Сприяв нарощуванню військ, могутності США. Висунута 1957 доктрина Ейзенхауера була спрямована на зміцнення амер. позицій на Бл. і Серед. Сході. Один з провідників політики «холодної війни» щодо соціалістичних країн.

Літ.: Иванов Р. ?. Дуайт Эйзенхауэр. ?., 1983; Амброз С. Эйзенхауэр. Солдат и президент. М., 1993.

Ю. І. Нипорко.