Навигация
 
кору-крип
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

КРИМІНАЛЬНА ПОЛІТИКА

- стратегія і тактика (напрями) держ. діяльності в галузі боротьби зі злочинністю. Завдання і цілі К. п. реалізуються: при окресленні кола діянь, які визнаються злочинами (проблема криміналізації), чи навпаки — у процесі виключення певних діянь із ряду злочинних (проблема декриміналізації) при визначенні характеру та обсягу методів крим.-правової боротьби зі злочинністю, передусім видів покарання і меж санкцій (проблема пеналізації/депеналізації); при визначенні шляхів підвищення ефективності впливу крим.-правових заходів на правосвідомість населення (проблема правового виховання). Отже, К. п., тобто політика в галузі боротьби зі злочинністю, реалізується як у правотворчості, так і в правозастосовній діяльності та впливає на громад, думку.

Вихідними вимогами К. п. є: невідворотність закон, та справедливої відповідальності осіб, які вчинили злочин; єдність виховного, запобіжного, виправного впливу крим. закону і практики його застосування; широке використання методу переконання, оскільки це не суперечить цілям забезпечення реальної громад, безпеки, а напрями застосування крим.-правових засобів відповідають стану і тенденціям злочинності; диференціація та індивідуалізація відповідальності й покарання; диференціація самої системи покарань із макс. урахуванням особливостей особи правопорушника, мотивів і причин його діяння; ефективне виявлення та усунення або нейтралізація причин й умов, що сприяють вчиненню злочинів; системат. здійснення заходів профілактики злочинності. К. п. — складова частина соціальної політики, з якою вона пов'язана не безпосередню, а через правову, юрид. політику. Ін. словами, К. п. є частиною не тільки соціальної, а й правової політики, до якої не входять заг. заходи соціального запобігання (екон., ідеол., медичні тощо), вони лише взаємодіють з нею. Предмет К. п. охоплює ті спец, заходи соціального запобігання злочинності, які грунтуються на крим., крим.-процес, і випр.-трудовому зак-ві із залученням даних науки, включаючи кримінологію та криміналістику. Терміни «кримінально- правова», «кримінально-процесуальна», «виправно-трудова» («кримінально-виконавча»), «кримінологічна» мають право на існування для позначення складових частин єдиної К. п., оскільки предмет кожної з них входить як нерозривна частина до предмета К. п. В юрид. л-рі це питання належить до спірних. Термін «кримінальна політика» застосовується у двох значеннях: а) для позначення держ. доктрини з питань боротьби зі злочинністю та її практ. реалізації; б) для найменування галузі наук, знань, що є теор.-пізнавальною категорією. В ост. значенні К. п. — це свого роду заг. теорія боротьби зі злочинністю, міждисциплінарна наука, яка виконує методол. функцію щодо наук крим. циклу. К. п. спроможна ефективно й адекватно протидіяти злочинності за умови, що вона будується на гуманіст, засадах. Найважливішими, першочерговими методол. підходами до гуманізації держ. К. п. є: безумовне використання широкого арсеналу наук, знань; пост, турбота про зміцнення її морально-етичних засад; гармонійне поєднання всіх цивіліз. методів при проведенні К. п.; надання пріоритету боротьбі з причинами, які породжують злочини; творче використання вітчизн. та зарубіж. крим.-політичного досвіду; вироблення рац. системи сусп. правозастосовних органів; приведення чинного зак-ва у відповідність з вимогами гуманізації сусп-ва.

Розгорнуте вираження К. п. знаходить у комплексних програмах боротьби зі злочинністю. В Україні практика держ. планування у цій сфері започаткована в 90-х рр., коли було розроблено перші програми боротьби зі злочинністю. Так, 25.VI 1993 ВР України затвердила Державну програму боротьби зі злочинністю; її продовженням стала Комплексна програма боротьби із злочинністю на 1996—2000, затв. Президентом України 17.IX 1996. Завдання К. п. конкретизуються стосовно окр. регіонів, видів злочинів та контингенту, в середовищі якого вони вчиняються. В Україні осн. напрями К. п. зумовлені заг. концепцією розбудови правової д-ви.

Літ.: Чубинскии ?. П. Курс уголовной политики. СПб, 1911; Осн. направления борьбы с преступностью. М., 1975; Основания уголовно-правового запрета: Криминализация и декриминализация. М., 1982; Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. Ленинград, 1986; Бородин С. В. Борьба с преступностью: модель комплексной программы. М., 1990; Даньшин І. М., Зелінський А. Ф. Крим, політика: за і проти. «Право України», 1992, № 8; Гришук В. К. Методол. засади сучас. держ. крим. політики України. В кн.: Проблеми юрид. науки та правоохор. практики. К., 1994; Даньшин 1. М. Шляхи розвитку та вдосконалення зак-ва про боротьбу з злочинністю. В кн.: Концепція розвитку зак-ва України: Мат-ли наук.-практ. конференції. К., 1996.

А. А. Музика.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]