Навигация
 
лісог-ляш
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЛОДІЙ

Петро Дмитрович |Лоді, Лодінков, Лодер; 4.У 1764, с. Збой, тепер Гуменського окр., Сх. Словаччина — 10(22).VI 1829, Петербург] — укр. просвітитель, філософ, юрист і поет.

Навч. у гімназії Юрид. академії у м. Великому Варадині (тепер Надьварадь, Угорщина), Ужгород, вищому ліцеї. За-кін. 1787 Львів, ун-т. До 1802 працював у ньому: зав. кафедри логіки і метафізики, ординарний професор логіки, метафізики і моральної філософії, а з 1796 — декан філос. ф-ту і керівник stadium ruthenum(філос.-богосл. відділення для українців). 1801

Лодій П.Д.

одержав вч. ступінь доктора красних мистецтв, прав і теології, словес, наук та філософії і невдовзі перевівся до Краків, ун-ту, де був професором філософії та математики. І.УІІІ 1803 Л. запросили до Росії. У Петерб. пед. ін-ті (з 1816 — Гол. пед. ін-т) він одержав кафедру теорії і практ. філософії. Читав лекції з права у Вищому уч-щі правознавства (1805—09). З утворенням Петерб. ун-ту (8.II 1819) був призначений зав. кафедри теорії заг. прав (1819—29); водночас (груд. 1819 — серп. 1825) — декан філос.-юрид. ф-ту, у 1819—21 — зав. кафедри філософії та (з 1820) зав. кафедри природ, права. Читав лекції з теор. і практ. філософії, природ., держ., нар. і крим. права. Паралельно (1819—27) був директором Петерб. комерц. уч-ща. Л. мав різнобічні, енциклопедичні знання, зробив помітний внесок у розвиток філософії, права і освіти в Україні та Росії кін. 18 — 1-ї чв. 19 ст. Обстоював розвиток науки, поширення освіти і виховання серед народу, за допомогою яких мріяв реформувати феод, сусп-во, послабити соціальну напругу у відносинах між багатими і бідними, ліквідувати кріпосництво. 1831 після смерті вченого в доносі М. Л. Магницького цареві Миколі І Л. фігурує як один з винуватців «філософської історії заколоту 1825». Осн. праці Л.: «Логічні настанови, що спрямовують до пізнання та розрізнення істинного і хибного» (1815, 1821; заборонена до викладання як «шкідлива»), «Загальнодержавне природне право» (1826; заборонена владою як вільнодумна), «Теорія загальних прав, яка містить у собі філософське вчення про природне загальне державне право» (1828). Написав підручники «Природне право народів» і «Повний курс філософії» (не опубл., доля невідома). Переклав рос. мовою ряд популярних у той час європ. торів і підручників з філософії, юриспруденції: «Настанови моралістичного любомудрія, що містить любо-мудріє практичне, загальне право природне...» X. Баумейстера (1790), «Природне приватне право» Ф. фон Цейцлера (1809), «Кримінальне право» А. Фейєрбаха (ч. 1, 1810) та ін. Автор панегіриків, у яких славив розвиток освіти рідною мовою і висловлював сподівання на розквіт в Україні науки, мист-ва, поезії.

Літ.: Возняк М. До характеристики Петра Лодія. ЗНТШ, т. 113, кн. 1, 1913; Зверев В. М. Петр Дмитриевич Лодий (к истории его жизни и характеристике мировоззрения). «Бюлдетень студ. науч. об-ва Ленингр. гос. ун-та», 1959. в. 2; Його ж. Гносеол. взгляды П. Д. Лодия. «Вестник Ленингр. ун-та. Серия экономика, философия, право», 1964, в. 3, № 17; Байцура Т. Закарпатоукр. интеллигенция в России в первой пол. XIX в. Братислава. 1971.

Ю. Я. Касяненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]