Навигация
 
м-маса
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

МАБЛІ

(Mably) Габріель Бонно де (14.III1709, м. Гренобль, тепер деп. Ізер — 23. IV 1785, Париж) — франц. філософ, історик і дипломат. Отримав освіту у Ліон, єзуїтському колежі та Париз. духовній семінарії Сен-Сюльпіс. Відмовившись від церк. кар'єри, повернувся до Гренобля, де до поч. 40-х років 18 ст. займався самоосвітою. 1742—46 — секретар м-ва закордонних справ у Парижі. Решту свого життя присвятив науковій діяльності. Залишив значну дослідницьку спадщину з історії Давньої Греції і Давнього Риму, Франції, Польщі, європ. права, мистецтва, філософії, історії, моралі тощо. Осн. праці: «Публічне право Європи, що грунтується на договорах, починаючи з Вестфальського миру до наших днів» (1748). «Принципи переговорів» (1757), «Про права та обов'язки громадянина» (1758), «Сумні

Маблі Габріель

ви. запропоновані філософам-економістам з приводу природного і необхідного порядку політичних суспільств» (1768). «Про законодавство, або принципи законів» (1776), «Про вивчення історії» (1778), «Про спосіб писати історію» (1783), «Зауваження про уряд і закони американських штатів», «Принципи моралі» (обидві — 1784) та ін. На думку М. осн. завданням сусп-ва є приборкання зла шляхом вгамування пристрастей та охорона природ, прав людини. Найголовнішими з цих прав він вважав право на розум, свободу, щастя, гідність і рівність. За М. саме для оборони природ, прав на основі договору люди створили д-ву і політ, владу. Встановлення гуманного владування, призначення правителів, здатних домогтися панування щастя у сусп-ві, — не лише право, а й природний обов'язок гр-н. оскільки саме добрі гр-ни, а не багаті врожаї становлять щастя сусп-ва. На відміну від попередників, зокрема Ж. Ж. Руссо, М. доводив, що сусп. договору, за яким народ повністю передав би свої права правителям, ніколи не було. І якщо ці правителі діють не в інтересах сусп-ва, по-сягають на природні права, то народ як єдине джерело верх, влади має право влаштувати опір деспотам і скинути їх. Революції, на думку М., не лише можливі, але й бажані, як і громадян, війни, що оздоровлюють сусп-во. М. вимагав скасування спадкової влади, перебудови сусп-ва на дем. засадах. Право на проголошення війни він вважав справою виключно всієї нації, а не окр. посадових осіб. Багато уваги М. присвятив проблемі соціальної рівності. На його думку, нерівність несе нещастя сусп-ву, породжує у ньому ненависть, її спричиняють політики і закони. Природа не створювала ні рабів, ані панів, ні привілейованих, ані пригнічених. Першопричина нерівності — приватна власність. Ідеал М. — поміркованість і стриманість, рівність у потребах і споживанні. Багатства і пишноти, на його думку, нівечать людину, суперечать її природ, меті, «при них любов до слави, до батьківщини, свободи і законів поступається місцем принизливому інтересу». Шлях до відродження природ, рівності людей М. вбачав в усуспільненні майна та у вдосконаленні зак-ва. Спільність майна створить «героїв праці», приведе до побудови д-ви, в якій одні гр-ни не будуть тупішати від злиднів, а ін. — від розкошів. М. був упевнений, що чим менше індивіди займатимуться власними багатствами, тим більше вони цікавитимуться заг. благом. Його мрія — збудувати республіку на невідомому острові, «над яким розпростерте чисте небо і по якому тече корисна для здоров'я вода.., республіку, де всі багаті, всі бідні, всі рівні, всі вільні, всі брати і де першим законом була б заборона володіти власністю».

Гол. завданням законодавця М. вважав відновлення природних прав і свобод гр-н, на грунті яких вони стануть щасливими; нові закони повинні не примножувати прибутки, а зменшувати потреби, приборкувати та викорінювати честолюбство. Посад, особи у д-ві, за вченням М., матимуть такі ж самі потреби, як і всі її гр-ни. За своїми ідеями та сутністю вчення М. належить до утопічного комунізму.

Тв.: Collection complete des ceuvres, v. 1 — 15. Paris, 1794—95; Избр. произведения. M.— Ленинград, 1950. Літ.: Мироненко О. М. Права і свободи людини у творах франц. просвітителів і утопістів XVIII ст. К., 1995.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   м-маса   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]