МЕЖІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

- оптимальна повнота юрид. опосередкування сусп. відносин. М. п. р. обумовлені необхідністю держ. впливу на сфери сусп. життя, які не можуть бути врегульовані інакше як за допомогою права. Визначальними тут є інтереси сусп-ва і д-ви, права і свободи людини та гр-нина, політ., екон., соціальні та ін. фактори. Важливо при цьому, щоб відповідні відносини були врегульовані системно і без істотних прогалин. У той же час неприпустимою є надмірна зарегульованість сусп. відносин. Це здебільшого має місце у випадках, коли правляча верхівка намагається забезпечити свої інтереси шляхом надмірної юридизації сусп. життя, видання численних, часто суперечливих між собою нормат. актів. Ін. причиною даного явища є хибна правова ідеологія, за якою законодавець пов'язує дієвість і ефективність правового регулювання не з якістю прийнятих нормат.-правових актів, а з їх кількістю. М. п. р. певною мірою мають умовний характер і не можуть бути визначені абсолютно. Але засадничими принципами тут є, з одного боку, оптимальна повнота правового регулювання найважливіших для сусп-ва, д-ви, людини і гр-нина відносин, а з другого — недопущення правової зарегульованості сусп. життя. В ост. випадку важливо пам'ятати, що сусп. відносини здебільшого регулюються не правом, а нормами моралі, звичаями тощо.

Недодержання М. п. р. негативно впливає на стан правопорядку в країні. Позит. зрушення у цій справі пов'язані з впровадженням наук, засад у сферу законотворення, з вдосконаленням зако-нод. техніки, підвищенням заг. і правової культури причетних до нормотв. діяльності осіб тощо.

Літ.: Теорія д-ви і права. К., 1998.

С. В. Бобровник, О. Л. Богінич.