МЕЛЬЄ

Жан (15.УІ 1664, с. Мазерні, тепер деп. Арденни — між 28.VІ і 6.VIІ 1729, с. Етрепіньї, там же) — франц. мислитель. Закін. 1687 дух. семінарію у м. Реймсі. З 1689 і до кінця життя — священик (кюре) с. Етрепіньї. Вважаєть-

ся основоположником ліворадикал. напряму у вченні про державу і право, ідеолог найбідніших верств населення. Концептуальна платформа політ.-правової доктрини М. базувалася на вченнях Платона і Сенеки, ідеях раннього християнства, легендах про «золотий вік» та вірі в «тисячолітнє царство» Бога і праведників на землі. Обстоював повну соціальну рівність, скасування приват, власності, усуспільнення майна, казармений соціалізм. М. виходив з природ, праворозуміння: всі люди рівні від народження, мають однакове право на свободу і на власну частку в земних багатствах, природні права на мир, щастя і справедливість. Але тиранія і несправедливість стоять на заваді користуванню природ, правами. У своїй єдиній праці «Заповіт», яка в 18—19 ст. поширювалася у рукопису (повністю опубл. 1864), М. дав різку критику осн. міфів христ. вчення. Рішуче засуджував абсолютизм. На його думку, не народи створені для правителів, а правителі для народів. Виходячи з цієї тези, М. пропонував повсюдно встановити виборність посад, осіб. Обстоював право народу на збройне повстання проти тиранії і абсолютизму. Вольтер назвав «Заповіт» М. «занадто бунтівним».

Тв.: Завещание, т. 1-3. М., 1954.

Літ.: Деборин А. М. Жан Мелье. «Вопросы философии», 1954, № 1; Поршнев Б. Ф. Мелье. М., 1964; Мироненко О. М. Права і свободи людини у творах франц. просвітителів і утопістів XVIII ст. К., 1995.

О. М. Мироненко.